Координати: 50°26′56.328000099996″ пн. ш. 30°31′29.2836001″ сх. д. / 50.44898° пн. ш. 30.52480° сх. д. / 50.44898; 30.52480
Очікує на перевірку

Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Національна музична академія імені Петра Чайковського)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
50°26′56.328000099996″ пн. ш. 30°31′29.2836001″ сх. д. / 50.44898° пн. ш. 30.52480° сх. д. / 50.44898; 30.52480
Типконсерваторія
музична академія
будівля
споруда і пам’ятка архітектури
Країна Україна
Назва на честьЧайковський Петро Ілліч
Засновано1863
РекторМаксим Тимошенко
(з 2018-11-13)
ВипускникиКатегорія:Випускники Київської консерваторії
АдресаКиїв, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайтknmau.com.ua
НагородиОрден Леніна
Мапа
CMNS: Kyiv Conservatory у Вікісховищі

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі.

Історичний нарис

[ред. | ред. код]

1863—1913

[ред. | ред. код]

27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Російського музичного товариства (З 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[2]

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[3], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[2][4]

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[2]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[5]

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[6]

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[2][5], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзької та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[2][7] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913—1991

[ред. | ред. код]

Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934—1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[8] 9 травня 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора[9].

У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[10]

Після 1991

[ред. | ред. код]

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського[11].

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[12], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[13]

У 2012 році студенти НМАУ піднімали питання про викладання українською мовою[14].

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[15][16] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[17][18], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[15]

У 2020 році Вченою радою НМАУ було вирішено вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (27 жовтня 1863 року)[19], відповідні зміни було внесено до статуту НМАУ[20].

Питання відмови від імені П.Чайковського

[ред. | ред. код]

У 2022 році, на тлі російського вторгнення в Україну, було порушене питання щодо відмови від імені П. І. Чайковського. Відповідний відкритий лист опублікувала професор НМАУ О. Корчова[21],Студентським науковим товариством НМАУ було проведено опитування, в якому взяли участь 161 респондент, з яких понад 75 % висловилось у підтримку перейменування закладу[22][23], оприлюднено відритий лист студентів та випускників НМАУ, що зібрав 261 підпис[24][25]. Подано 4 петиції, що не зібрали достатньої кількості підписів — 20 червня 2022 до Кабміну[26], і три президенту: 2 листопада 2022[25], 27 грудня 2022[27] і 13 лютого 2023[28].

Ініціатори перейменування вказують на те, що «НМАУ впізнають та ідентифікують за Чайковським, а значить сприймають як частину „великої російської культури“»(О.Корчова[29][30]), сам Чайковський «є світовим брендом рашистської культури» (Ю.Чекан[31]), «найвірнішим служником Російської імперії»(Л. Грабовський[32]) і «одним із символів держави-агресора»(М.Стріха "[33]).

16 червня 2022 вчена рада НМАУ одноголосно виступила проти перейменування[34], що викликало негативну реакцію значної частини української музичної спільноти[35][36][37][38][39][40][41][42][43]. 26 грудня 2022 на загальних зборах трудовий колектив НМАУ відмовився перейменовувати свій заклад[44], це рішення міністр культури О. Ткаченко назвав таким, що «не враховує рекомендацій профільного комітету ВРУ та Експертної Ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму»[45][46]. На знак протесту проти рішення загальних зборів, із закладу звільнилися О. Корчова[47], В. Сіренко[48] та А. Загайкевич[49].

Натомість проти перейменування виступили Ю. Рибчинський, А. Кочерга[50], патріарх Філарет, на ім'я ректора НМАУ надійшли листи від окремих осіб з-за кордону[51]. Аргументи противників перейменування викладені у експертному висновку Інституту українознавства[52] та історика А. Павка[53], це: 1) «козацький родовід композитора», 2) наявність «творів на слова Т.Шевченка», 3) наявність «до 40 музичних творів, написаних в Україні», 4) «пропозиція 1890 про реорганізацію Київського музучилища у консерваторію».

Наведені аргументи були спростовані Ю.Чеканом[54], О.Островським[55], А.Бондаренком[56], які вказали на переважання у родоводі композитора російських коренів та задокументовану в епістолярній спадщині самоідентифікацію П.Чайковського, як росіянина[55][33], звернення композитора до російських перекладів або інтерпретацій творчості Шевченка замість оригінальних текстів[55][56], відсутність документальних свідчень про причетність П.Чайковського до реорганізації училища[56].

Аргументи проти існування імені Чайковського в назві академії представлені також у офіційному фаховому висновку Українського інституту національної пам'яті (УІНП) від 29 листопада 2023 року. УІНП вважає, що надання Київській консерваторії імені П. Чайковського було втіленням русифікації і російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору. За висновком УІНП «назва Національна музична академія України імені П. І. Чайковського містить символіку російської імперської політики, а подальше функціонування цієї назви з використанням імені П.І. Чайковського є пропагандою російської імперської політики»[57].

Міжнародна співпраця

[ред. | ред. код]

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[58]

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського.[59] Завдання Центру — створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

У 2023 році академія відкрила музичну кафедру ЮНЕСКО[en], що стала четвертою[60][61] (за повідомленнями українських ЗМІ - першою)[62] кафедрою ЮНЕСКО музичного профілю. З 2023 НМАУ - член міжнародної асоціації оперного мистецтва Opera Europa[en][63].

Рейтинги

[ред. | ред. код]

У 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України за версією Топ 200 - Україна[64]. Згідно з консолідованим рейтингом закладів вищої освіти освітнього ресурсу «Освіта.ua» зайняла 103-місце серед закладів вищої освіти України[65]

У 2023 році заклад увійшов до ТОП—100 Рейтингу найкращих університетів світу за версією консалтингової компанії Quacquarelli Symonds.(англ. QS World University Rankings)[66], переміг у всеукраїнському рейтингу мистецьких закладів вищої освіти за версією компанії «Active Group» (2023)[67] та посів 10 сходинку у рейтингу ресурсу «Освіта.ua» серед мистецьких ЗВО і 2015 - серед усіх ЗВО[68].

Будівля

[ред. | ред. код]
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студія

[ред. | ред. код]

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[69]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[70]

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк[71]. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий[72]

У різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка[73], «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні у постановці В. Пальчикова)[74], деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро[75] В. А. Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті[76]. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова)[77], Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова)[78] та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський)[79].

Опера Фауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.

У жовтні 2019 Вченою радою було ухвалено рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії[80], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[81] та О. Пономаріва[82], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським[83][84]. Згодом це рішення не виконувалось[85].

Ректори

[ред. | ред. код]

Видатні викладачі та випускники

[ред. | ред. код]
Див. також: Категорія:Викладачі Київської консерваторії
Див. також: Категорія:Випускники Київської консерваторії

За роки існування консерваторії в ній працювали: Г. Бекмішев, М. Берденников, В. Буймістер, З. Гайдай, О. Гродзинський, К. Данькевич, Д. Євтушенко, М. Леонтович, М. Литвиненко-Вольгемут, З. Ліхтман, Б. Лятошинський, Л. Каверіна, О. Климов, С. Козолупов, Л. Колодуб, В. Косенко, К. Михайлов, А. Пазовський, І. Паторжинський, Р. Разумова, Л. Ревуцький, Я. Степовий, К. Стеценко, Г. Таранов, В. Тольба, Є. Чавдар, А. Штогаренко, Ф. Цвєтков, Б. Яворський. 

Серед випускників консерваторії — М. Берденников, В. Буймістер, М. Вериківський, Д. Гнатюк, І. Карабиць, П. Кармалюк, П. Козицький, В. Конощенко, Б. Лятошинський, Г. Майборода, П. Майборода, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко, М. Рахлін, Л. Ревуцький, Л. Руденко, В. Сильвестров, Є. Станкович, Є. Червонюк та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний сайт НМАУ. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 24 травня 2009.
  2. ↑ а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  3. ↑ Задокументовано у протоколі засідання
  4. ↑ Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
  5. ↑ а б Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  6. ↑ Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
  7. ↑ Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
  8. ↑ Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  9. ↑ Бондаренко, Андрій (27 лютого 2023). ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕНІ ЧАЙКОВСЬКОГО У НАЗВАХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ. Věda a perspektivy (укр.). № 2(21). doi:10.52058/2695-1592-2023-2(21)-321-336. ISSN 2695-1592. Процитовано 8 березня 2023.
  10. ↑ Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
  11. ↑ Про реорганізацію Київської державної консерваторії імені П.І.Чайковського у Національну музичну академію України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 5 січня 2023.
  12. ↑ Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода". Архів оригіналу за 24 березня 2008. Процитовано 21 травня 2014.
  13. ↑ Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 21 травня 2014.
  14. ↑ Безвухий, Півтон (пʼятниця, 11 травня 2012 р.). Музична скриня: Студенти НМАУ за українську мову!. Музична скриня. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 5 січня 2023.
  15. ↑ а б Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  16. ↑ Подяка ректору НМАУ. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  17. ↑ Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  18. ↑ Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2014.
  19. ↑ Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  20. ↑ Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського [Архівовано 2023-01-08 у Wayback Machine.], погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
  21. ↑ Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 20 червня 2022.
  22. ↑ Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу. Історична правда. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 21 червня 2022.
  23. ↑ Лист студентів НМАУ ім. П.І.Чайковського щодо виключення Чайковського з назви навчального закладу. The Claquers (укр.). 20 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  24. ↑ Лист студентів НМАУ ім. П.І.Чайковського щодо виключення Чайковського з назви навчального закладу - The Claquers. web.archive.org. 27 грудня 2022. Архів оригіналу за 27 грудня 2022. Процитовано 29 жовтня 2023.
  25. ↑ а б Про перейменування Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 2 листопада 2022.
  26. ↑ Про перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П. І. Чайковського. Кабінет Міністрів України. 20 червня 2022.
  27. ↑ Перейменувати Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського на Музичну Академію України. Офіс Президента України. 27 грудня 2022.
  28. ↑ Прошу переіменувати національну музичну академію України імені П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 13 лютого 2023.
  29. ↑ Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 20 червня 2022.
  30. ↑ Чому Національна музична академія України не має носити ім’я Чайковського. Українська правда _Життя. Процитовано 29 жовтня 2023.
  31. ↑ Ім’я Петра Ілліча Чайковського — це тавро на шкірі раба. The Claquers (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 27 жовтня 2023.
  32. ↑ Леонід Грабовський: Національна музична академія не має жодних підстав носити ім’я Чайковського. The Claquers (укр.). 4 березня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  33. ↑ а б Хотин, Ростислав (29 грудня 2022). «Корінна російська людина». Чи варто усувати ім’я Чайковського з назви Національної музичної академії?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  34. ↑ Київська консерваторія виступила за збереження в назві імені Чайковського. Історична правда. 20 червня 2022.
  35. ↑ Чайковський українець? Реакція музикантів на сумнівне рішення керівництва консерваторії. The Claquers. 18 червня 2022. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  36. ↑ Що нам робити з Чайковським? Чи можна вважати українським композитора, який є представником “русского міра”. novynarnia.com. 22 червня 2022. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  37. ↑ Чайковський був росіянином, НА ЧОРТА він комусь треба! Інтерв'ю з ІГОРЕМ КОНДРАТЮКОМ [Архівовано 2022-06-24 у Wayback Machine.] // Факти ICTV. — 2022. — 22 червня.
  38. ↑ Чому керівництво НМАУ тримається за Чайковського?. LB.ua. 24 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  39. ↑ Київська консерваторія відмовляється дерусифікуватися. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  40. ↑ Громадське радіо | Слухайте. думайте. Громадське радіо (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  41. ↑ Чому Національна музична академія України має прокинутися. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 31 жовтня 2023.
  42. ↑ На захист Чайковського від маразматиків та Національної музичної академії від ганьби. Антон Дробович. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  43. ↑ "Він називав себе росіянином": студенти Київської консерваторії проти імені Чайковського в назві. 24 Канал (укр.). 24 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  44. ↑ Колектив академії у Києві відмовився прибрати з назви ЗВО ім'я Чайковського, — міністр. Фокус. 27 грудня 2022.
  45. ↑ У Києві не хочуть перейменовувати знаменитий виш: розгорається скандал. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  46. ↑ Національна музична академія вирішила залишити в назві ім’я Чайковського. У МКІП розчаровані. novynarnia.com (укр.). 26 грудня 2022. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  47. ↑ Професорка київської консерваторії звільнилась через відмову прибрати з назви ім’я Чайковського. LB.ua. 2 березня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
  48. ↑ Перун, В. Із музичної академії ім. Чайковського звільнився ще один викладач. Лівий берег. 3 березня 2023.
  49. ↑ З київської консерваторії звільнилася композиторка Алла Загайкевич. Громадське радіо. 7 березня 2023.
  50. ↑ Осадча, Я. Київська консерваторія виступила за збереження в назві імені Чайковського. Українська правда. 18 червня 2022.
  51. ↑ Національна музична академія України імені П. І. Чайковського взяла участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період». НМАУ. 2 червня 2023.
  52. ↑ Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства. Додаток до листа НДІУ від 25.01.2023 р. № 12. Науково-дослідний інститут українознавства МОН України. 25 січня 2023.
  53. ↑ Павко А. І. Культурно-мистецька спадщина П. Чайковського в контексті історії та сучасності: проблеми української ідентичності [Архівовано 2023-10-29 у Wayback Machine.] // Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — К., 2023. — С. 232—235.
  54. ↑ Ім’я Петра Ілліча Чайковського — це тавро на шкірі раба. The Claquers (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 27 жовтня 2023.
  55. ↑ а б в Страсті за Петром. До теми «Чайковський і Україна». The Claquers (укр.). 8 березня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  56. ↑ а б в Бондаренко, А. Щодо доцільності використання імені Чайковського у назвах закладів освіти України // Věda a perspektivy. — 2023. — № 2 (№ 21). — С. 321—336.
  57. ↑ УІНП. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. УІНП (укр.). Процитовано 14 грудня 2023.
  58. ↑ Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019.
  59. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ 914 UNESCO CHAIRS as at 1/12/2022/ 914 CHAIRES UNESCO au 1/12/2022
  61. ↑ Безвухий, Півтон (пʼятниця, 10 березня 2023 р.). Музична скриня: Кафедра UNESCO в Київській консерваторії. Музична скриня. Процитовано 24 жовтня 2023.
  62. ↑ У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО. Укрінформ. 9 березня 2023.
  63. ↑ Members. Opera Europa. 2023.
  64. ↑ admin (22 червня 2019). Музична Академія знову перша!. НОВИНИ УКРАЇНИ (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  65. ↑ Консолідований рейтинг вишів України 2019 року. Освіта.UA. Процитовано 5 лютого 202.
  66. ↑ Киришин, Д. Київська консерваторія потрапила до ТОП—100 найавторитетніших вишів світу. Znaj.ua. 19 квітня 2023.
  67. ↑ Паламарчук, М. Рейтинг кращих мистецьких вищих навчальних закладів України за 2022—2023 рік. Переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Kyiv Post. 2 серпня 2023.
  68. ↑ Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України. Освіта.ua.
  69. ↑ Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
  70. ↑ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2017.
  71. ↑ Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
  72. ↑ ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  73. ↑ Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  74. ↑ Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  75. ↑ (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 18 грудня 2019. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  76. ↑ Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
  77. ↑ Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  78. ↑ Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
  79. ↑ «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  80. ↑ ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  81. ↑ Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  82. ↑ Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  83. ↑ Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  84. ↑ Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  85. ↑ Безвухий, Півтон (субота, 4 березня 2023 р.). Музична скриня: Весілля Фігаро українською в Київській консерваторії. Музична скриня. Процитовано 8 березня 2023.
  86. ↑ Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна музична академія України імені Петра Чайковського
  • Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
  • Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
  • Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
  • Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

Література

[ред. | ред. код]
  1. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  2. Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

Посилання

[ред. | ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_музична_академія_України_імені_Петра_Чайковського&oldid=43616136