Російське музичне товариство
Російське музичне товариство | |
---|---|
рос. Русское музыкальное общество | |
Тип | освітня організаціяd |
Засновник |
Princess Charlotte of Württembergd Рубінштейн Антон Григорович |
Засновано | 1859 |
Країна |
![]() |
![]() |
Російське музичне товариство (РМТ), рос. Русское музыкальное общество (РМО); з 1868 — Императорское русское музыкальное общество, (ИРМО) — музично-просвітницька організація в Російської імперії другої половини 19 — початку 20 століття, що ставила за мету зробити серйозну музику доступною широкій публіці і сприяти розповсюдженню музичної освіти.
Петербурзьке і московське відділення РМТ відкрилися, відповідно, в 1859 і 1860; їх очолювали брати Рубінштейни — Антон Григорович в Петербурзі і Микола Григорович з князем Миколою Петровичем Трубецьким в Москві. Товариство знаходилося під покровительством імператорської сім'ї (найяснішими особами були велика княгиня Олена Павлівна, великі князі Костянтин Миколайович, Костянтин Костянтинович та інші). Існували три категорії членства: почесні, дійсні (що сплачують щорічний грошовий внесок) і члени-виконавці. На чолі кожного відділення стояла рада директорів; зазвичай видну роль в ньому грали як музиканти, так і меценати (зокрема, в Москві директорами були Н. В. Алексеев і С. Н. Третьяков; з їх допомогою було куплено будівлю, де нині поміщається Московська консерваторія).
Симфонічні зібрання ІРМТ (10-12 абонементних концертів в сезон і екстрені збори з крупними прем'єрами або участю видатних виконавців) проводилися в Петербурзі і в Москві в залах міських Благородних зборів, згодом в залах консерваторій. Перший концерт РМО відбувся 23 листопада 1859 в Петербурзі під управлінням А. Г. Рубинштейна.
Головними диригентами РМТ в Петербурзі були (послідовно) А. Г. Рубінштейн, М. А. Балакірєв, Є. Ф. Направник (1839—1916), згодом різні російські і іноземні диригенти, зокрема Г.фон Бюлов, В. І. Сафонов (1852—1918), А. Б. Хессин (1869—1955); у Москві — М. Г. Рубінштейн, М.Ердмансдерфер (1848—1905), В. І. Сафонов, М. М. Іпполітов-Іванов. Часто в Петербурзі виступали московські музиканти, а в Москві — петербурзькі; відбувався обмін програмами; крупні зарубіжні гастролери виступали в обох столицях.
ІРМТ проводило також камерні концерти (приблизно у тому ж числі, що і симфонічні). Основну частину репертуару в перші десятиліття існування суспільства складала західна класична музика, твори сучасних зарубіжних авторів (Шуман, Берліоз, Вагнер, Ліст), а також Глінки і Даргомижського; з часом все частіше стали виконуватися нові твори російських авторів (так, в концертах РМО відбулися симфонічні дебюти Мусоргського і Римського-Корсакова; там же вперше було виконано багато творів Чайковського та ін.
У 1860-х роках РМТ проводило виконавські і композиторські конкурси, впродовж всього існування товариства регулярно публікувалися звіти про його діяльність.
Московське і петербурзьке відділення були засновниками консерваторій двох столиць і здійснювали керівництво ними. Протягом 1860—1890-х років відділення РМТ і загальнодоступні музичні класи при них були відкриті у ряді міст Росії (Казань, Нижній Новгород, Саратов, Псков, Омськ, Тобольськ, Томськ, Тамбов, Астрахань та ін.); в більшості випадків ці класи з часом перетворювалися в училища і консерваторії; провінційні відділення також вели концертну діяльність. Керувати ними повинна була головна дирекція РМО.
Товариство проголосило про саморозпуск у 1918, коли Раднарком прийняв за підписом Леніна рішення про передачу Петроградської і Московської консерваторії у ведення Наркомпроса «зі знищенням їх залежності від РМО»[1].
На території України відділення ІРМТ було відкрито в 11 містах — у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві, Катеринославі (Дніпро), Полтаві, Херсоні, Житомирі, Сімферополі, Чернігові та Умані. В 9 містах при відділеннях ІРМТ були відкриті музичні училища (натомість в Чернігові та Умані музичні училища відкрились вже за часів СРСР).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e6/%D0%86%D0%A0%D0%9C%D0%A2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96.jpg)
М. Лисенко був членом дирекції київського відділу (1872—1873), але під впливом шовіністичних настроїв частини російських діячів він та інші українські музиканти вийшли з нього.
- Кашкин Н. Д., Московское отделение Императорского Русского музыкального общества. Очерк деятельности за пятидесятилетие. 1860—1910, М., 1910.
- Русское музыкальное общество (1859—1917): История отделений. — М.: Языки славянской культуры, 2012. — 536 с.
- Енциклопедія «Кругосвет» [Архівовано 15 липня 2006 у Wayback Machine.](рос.)_
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Імператорське Російське музичне товариство // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 199-203.
- ↑ ОТДЕЛЕНИЕ РУССКОГО МУЗЫКАЛЬНОГО ОБЩЕСТВА в Ярославле. yarwiki.ru. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2020.
|