Національний пантеон Венесуели
Зовнішній вигляд
Національний пантеон Венесуели ісп. Panteón Nacional de Venezuela | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
10°30′46″ пн. ш. 66°54′45″ зх. д.H G O | |
Країна | Венесуела |
Розташування | Каракас |
Відкрито | 1875 |
Статус | мавзолей |
Національний пантеон (за аналогією з грецьким Пантеоном) — будівля у північній частині старого міста столиці Венесуели Каракаса. Спочатку будувався як церква, але тепер використовується як місце поховання знаменитостей. Центральне місце відведено Симону Болівару.
- Сесіліо Акоста, письменник, журналіст, поет (5 липня 1937).
- Хосе Анхель де Аламо, лікар, лідер руху за незалежність (9 травня 1876).
- Франсіско де Паула Алькантара. Генерал часів війни за незалежність (6 червня 1876).
- Деметріо Альфаро. Офіцер часів війни за незалежність (28 травня 1876).
- Лісандро Альварадо. Лікар (14 травня 1980).
- Раймундо Андуеса. Правник, військовик та політик, батько президента Раймундо Андуеси Паласіо (2 вересня 1881).
- Франсіско Аранда. Політик (18 травня 1898).
- Хуан Баутіста Арісменді. Офіцер часів війни за незалежність (29 січня 1877).
- Хесус Марія Арістегієта. Військовий та політичний діяч часів війни за незалежність (18 березня 1890).
- Карлос Арвело. Лікар і політик (16 грудня 1942).
- Рафаель Арвело. Журналіст (12 липня 1877).
- Франсіско де Паула Авенданьйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 березня 1966).
- Рафаель Марія Баральт. Письменник та історик; посол в Іспанії (23 листопада 1982).
- Хосе Мігель Барсело. Військовик часів федералістської війни (14 травня 1878).
- Педро Барсенас. Лікар та офіцер часів війни за незалежність (5 листопада 1877).
- Віктор Баррет де Назаріс. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (25 серпня 1896).
- Ренато Белуче. Військовий моряк часів війни за незалежність (22 липня 1963).
- Хосе Франсіско Бермудес. Офіцер часів війни за незалежність (24 жовтня 1877).
- Педро Бермудес Кусін. правник, військовик та політик (30 грудня 1875).
- Андрес Елой Бланко. Поет і політик (2 липня 1981).
- Хосе Фелікс Бланко. Священик (3 липня 1896).
- Мануель Бланко. Військовий моряк, соратник Симона Болівара (15 квітня 1876).
- Руфіно Бланко Фомбона. Письменник та політик (23 червня 1975).
- Симон Болівар. Визволитель Болівії, Колумбії, Еквадору, Перу, Панами та Венесуели (28 жовтня 1876).
- Хусто Брісеньйо. Офіцер часів війни за незалежність (21 травня 1876).
- Маріо Брісеньйо Ірагоррі. Історик, письменник і дипломат (6 березня 1991).
- Домінго Брісеньйо-і-Брісеньйо. Правник, журналіст і письменник (6 травня 1876).
- Луїс Бріон. Офіцер ВМС Венесуели (10 квітня 1882).
- Блес Брусуал. Військовик, політик та журналіст (16 серпня 1889).
- Мануель Езеккіль Брусуал. Військовик та політик (13 листопада 1872).
- Лоренсо Бустільйос. Офіцер часів війни за незалежність (17 лютого 1877).
- Хосе Марія Варгас. Президент Венесуели (27 квітня 1877).
- Мігель Антоніо Васкес. Офіцер часів війни за незалежність (1920).
- Хосе Хоакін Вероес. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Ромуло Гальєгос. Президент Венесуели (3 травня 1994).
- Хуан Гарсес. Військовик часів війни за незалежність (26 листопада 1934).
- Хосе Марія Гарсія. Морський офіцер часів війни за незалежність (15 серпня 1896).
- Валентін Гарсія. Офіцер часів війни за незалежність (27 квітня 1961).
- Мігель Гіл. Військовик часів війни за незалежність (5 серпня 1876).
- Франсіско Естебан Гомес. Офіцер часів війни за незалежність (20 серпня 1881).
- Хосе де Хесус Гонсалес. Військовий лідер федералістської війни (22 квітня 1897).
- Томас Грін (24 серпня 1876).
- Хуан Баутіста Гуерра Каррільйо.
- Мануель Марія Гуевара (10 серпня 1877).
- Антоніо Леокадіо Гусман. Політик і журналіст (18 листопада 1884).
- Антоніо Гусман Бланко. Президент Венесуели (1999).
- Мануель Марія Ечеандіа (18 квітня 1876).
- Хосе Рамон Єпес. Офіцер ВМС Венесуели (22 серпня 1949).
- Андрес Ібарра. Офіцер часів війни за незалежність (24 серпня 1875).
- Дієго Ібарра. Офіцер часів війни за незалежність (20 жовтня 1876).
- Франсіско де Ібарра. Священик (9 листопада 1880).
- Хуан Домінго дель Сакраменто Інфанте. Конструктор Пантеону (13 грудня 1780).
- Луїса Касерес де Арісменді. Героїня війни за незалежність (14 серпня 1876).
- Хосефа Венансіо де ла Енкарнасьйон Камехо. Героїня війни за незалежність.
- Франсіско Карабаньйо Апонте. Офіцер часів війни за незалежність (18 травня 1876).
- Тереса Кареньйо. Піаніст і композитор (9 грудня 1977).
- Хосе де ла Крус Каррільйо. Офіцер часів війни за незалежність (15 грудня 1971).
- Карлос Луїс Кастеллі. Офіцер часів війни за незалежність (11 травня 1876).
- Хуан Франсіско дель Кастільйо. Правник, військовик та політик (2 липня 1893).
- Чіпріано Кастро. Президент Венесуели (6 грудня 2002).
- Мануель Каденьйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Ліно де Клементе. Офіцер ВМС Венесуели (21 липня 1961).
- Агостіно Кодацці. Військовик, науковець, географ і картограф (16 грудня 1942).
- Хуан Фермін Колменарес. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (20 серпня 1881).
- Хуан Хосе Конде. Офіцер часів війни за незалежність (19 травня 1876).
- Хосе Марія Дельгадо Корреа (20 травня 1876).
- Томас Ландер. Журналіст, політик. (5 квітня 1884).
- Хосе Пруденсіо Ланс. (21 квітня 1876).
- Хакінто Лара. Офіцер часів війни за незалежність (24 липня 1911).
- Франсіско Ласо Марті. Лікар і поет (27 жовтня 1983).
- Андрес Олімпо Левель. Магістрат, правник, політик і журналіст (28 листопада 1876).
- Франсіско Лінарес Алькантара. Президент Венесуели (4 грудня 1878).
- Енріке Лусон. Офіцер часів війни за незалежність (12 грудня 1877).
- Хосе Томас Мачадо. Офіцер ВМС Венесуели (16 грудня 1942).
- Вісенте Маркано. Інженер, хімік та геолог (10 липня 1991).
- Сантьяго Маріньйо. Офіцер часів війни за незалежність (1 січня 1877).
- Соіло Медрано. Лідер федералістської війни (22 квітня 1897).
- Рамон Ігнасіо Мендес де ла Барта. Священик, правник та політик часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Артуро Мішелена. Художник (29 липня 1948).
- Гільєрмо Мішелена Саліас. Лікар, професор, письменник (10 листопада 1891).
- Карлос Мінчін. Офіцер часів війни за незалежність (4 червня 1879).
- Хосе Грегоріо Монагас. Президент Венесуели (13 листопада 1872).
- Хосе Тадео Монагас. Президент Венесуели (17 травня 1877).
- Маріано Монтілья. Офіцер часів війни за незалежність (3 липня 1896).
- Хуан де Діос Монсон. Лікар, військовик і політик (20 квітня 1876).
- Хосе Тринідад Моран. Письменник та офіцер часів війни за незалежність (3 грудня 1954).
- Томас Муньйос-і-Айала (14 червня 1892).
- Педро Наварро Болет (29 січня 1878).
- Карлос Нуньєс. Член руху опору часів війни за незалежність (17 лютого 1877).
- Даніель Флоренсіо О'Лірі. Ірландський офіцер часів війни за незалежність (10 квітня 1882).
- Мануель Ерман Охеда Муньїс (20 грудня 1875).
- Хосе Мануель Оліварес. Офіцер часів війни за незалежність (14 травня 1876).
- Хосе Антоніо Паес. Президент Венесуели (19 квітня 1888).
- Мігель Паласіо Фахардо. Лікар та правник. Офіцер часів війни за незалежність (1876).
- Хуан Антоніо Паредес Ангуло. Офіцер часів війни за незалежність (16 вересня 1960).
- Франсіско Вісенте Парехо. Офіцер часів війни за незалежність (18 травня 1876).
- Тереса де ла Парра. Письменниця (7 листопада 1989).
- Хесус Марія Пауль (11 лютого 1877).
- Мігель Пенья. Правник і політик (24 липня 1911).
- Фернандо Пеньяльвер. Співавтор Декларації незалежності (3 липня 1896).
- Хуан Антоніо Перс Бональде. Поет (14 лютого 1946).
- Габріель Пікон Гонсалес. Офіцер часів війни за незалежність (23 червня 1975).
- Худас Тадео Піньяньйо. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Симон Планас. Політик (26 серпня 1877).
- Хосе Ігнасіо Пулідо дель Пумар. Офіцер часів війни за незалежність (15 січня 1881).
- Хосе Луїс Рамос. Письменник і політичний діяч (16 серпня 1889).
- Рафаель Рангель. Науковець-натураліст (20 серпня 1977).
- Луїс Расетті. Хірург (23 червня 1982).
- Хосе Рафаель Ревенга. Правник (22 грудня 1969).
- Педро Родрігес (12 грудня 1879).
- Симон Родрігес. Учитель Болівара (28 лютого 1954).
- Франсіско Родрігес дель Торо. Офіцер часів війни за незалежність (9 травня 1851)
- Донато Родрігес Силва. Військовий та політичний діяч часів федералістської війни (22 квітня 1897).
- Аристідес Рохас. Натураліст (22 вересня 1983).
- Крістобаль Рохас, художник (27 грудня 1958).
- Педро Мануель Рохас Меркадо. Військовий лідер федералістської війни (10 серпня 1876).
- Хуан Хосе Рондон. Офіцер часів війни за незалежність (25 серпня 1896).
- Бартоломе Салом. Офіцер часів війни за незалежність (5 липня 1909).
- Езеккіль Самора. Військовий лідер федералістської війни (13 листопада 1872)
- Мігель Саррага. Офіцер часів війни за незалежність (10 травня 1876).
- Томас Хосе Санабріа-і-Мелеан. Правник та політик (1 січня 1896).
- Луїс Санохо. Правник та політик (22 червня 1978).
- Хосе Лауренсіо Сілва. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Хуан Антоніо Сотільйо. Офіцер часів війни за незалежність (9 січня 1878).
- Карлос Сублетте. Президент Венесуели (7 лютого 1970).
- Фермін Торо. Політик, письменник і дипломат (23 квітня 1876).
- Педро Леон Торрес. Офіцер часів війни за незалежність (16 серпня 1889).
- Мартін Товар-і-Товар. Художник (22 вересня 1983).
- Хосе Вісенте де Унда. Священик (16 грудня 1942).
- Дієго Баутіста Урбанеха. Правник і військовик (22 жовтня 1876).
- Адольфо Урданета. Син Рафаеля Урданети (24 листопада 1876)
- Рафаель Урданета. Офіцер часів війни за незалежність (16 травня 1876).
- Венсеслао Уррутіа. Правник і політик (20 квітня 1876).
- Хуан Услар. Військовик часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Франсіско Уртадо (26 травня 1876).
- Хуан Крісостомо Фалькон. Президент Венесуели (1 травня 1874).
- Леон де Фебрес Кордеро. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Кармело Фернандес. Офіцер часів війни за незалежність (18 серпня 1983).
- Фернандо Фігуейредо. Офіцер часів війни за незалежність (29 червня 1937).
- Алехо Фортік. Політик і дипломат (30 квітня 1876).
- Томас де Херес. Офіцер часів війни за незалежність (16 грудня 1942).
- Франсіско Хав'єр Янес (1876).
Далі подано список осіб, які не поховані в Пантеоні, оскільки їхні рештки не було знайдено. Проте у статуті Пантеону задекларовано, що вони мають бути поховані там[1]:
- Франсіско де Міранда
- Хосефа Камехо. Героїня війни за незалежність
- Гуайкайпуро. Вождь індіанців* (9 грудня 2001).
- Мануель Піар. Генерал часів війни за незалежність
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 20 січня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- BLANCO, EDUARDO and MANUEL LANDAETA ROSALES. 1975: «Centenario del Panteón Nacional ». Editions of the Presidency of Venezuela. Caracas — Venezuela.
- CASTILLO LARA, LUCAS GUILLERMO. 1980: «El Panteón Nacional ». Centauro. Caracas -Venezuela.
- DÍAZ SÁNCHEZ, RAMÓN. 1964 «El Panteón Nacional: guía para el visitante». Ministry of Foreign Affairs of Venezuela. Caracas — Venezuela.
- LANDAETA ROSALES, MANUEL. 1896: «El Panteón Nacional». Imprenta Colón, Caracas — Venezuela.
- SCHAEL GUILLERMO JOSÉ. 1985: «Caracas ciudad que no vuelve». 4th Edition. Gráficas Armitano C. A. Caracas — Venezuela.
- STOLK, ÉDGAR. 1980: «Apuntes para la historia del Panteón Nacional». Ediciones Centauro. Caracas — Venezuela.
- ZAWISZA, LESZEK. and GONZÁLEZ, JAVIER JOSÉ. 1995: «Panteón Nacional». Dictionary of History of Venezuela. Polar Foundation. Caracas — Venezuela.