Перейти до вмісту

Хосе Тадео Монагас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хосе Тадео Монагас
José Tadeo Monagas
Хосе Тадео Монагас
Хосе Тадео Монагас
Прапор
Прапор
11-й Президент Венесуели
1 березня 1847 — 20 січня 1851 року
Попередник: Карлос Сублетте
Наступник: Хосе Грегоріо Монагас
Прапор
Прапор
13-й Президент Венесуели
31 січня 1855 — 15 березня 1858 року
Попередник: Хосе Грегоріо Монагас
Наступник: Педро Гуаль
 
Народження: 28 жовтня 1784(1784-10-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монагас, Венесуела
Смерть: 18 листопада 1868(1868-11-18)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (84 роки)
Каракас, Венесуела
Причина смерті: пневмонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Національний пантеон Венесуели Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Венесуела Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Католицизм
Партія: Ліберальна партія
Діти: Хосе Руперто Монагас Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хосе Тадео Монагас Бургос (ісп. José Tadeo Monagas; 28 жовтня 1784 — 18 листопада 1868) — президент Венесуели у 18471851 та 18551858 роках, герой війни за незалежність. Монагас був одним з найбільш непопулярних президентів в історії Венесуели. Це пов'язано з тим, що Монагас був палким прихильником фаворитизму, він роздавав політичні посади своїм родичам, зневажав законами, ухваленими Конгресом тощо. Під час свого другого терміну перебування на посту глави держави він ухвалив нову конституцію (1858), яка надавала йому додаткові повноваження. Зрештою, такі дії призвели до конституційної (та збройної) кризи.

Як член Ліберальної партії він скасував смертну кару для політичних злочинців. Підтримував кандидатуру свого брата Хосе Грегоріо під час обрання останнього на пост президента.

Хосе Тадео Монагаса та його брата, які правили країною загалом з 1847 до 1858 року, зазвичай називають династією Монагас або «Монагато». Доба їхнього правління завершилась із приходом до влади Хуліана Кастро та його союзників.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]