Перейти до вмісту

Нащо мені женитися?..

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нащо мені женитися?..
Автограф з віршем «Нащо мені женитися?..»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1849
Опубліковано1860

«Нащо мені женитися?..» — вірш Тараса Шевченка 1849 року, написаний в Раїмі.

Написання та автографи

[ред. | ред. код]

Збереглося два чистових автографів вірша: автограф у «Малій книжці»[1]; автограф у «Більшій книжці»[2]. Автографи не датовано[3].

Вірш датується за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1849 року та часом перебування Шевченка (під час зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі) в Раїмі з січня по квітень 1849 року, орієнтовно: січень — квітень 1849 року, місце написання — Раїм[3].

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переніс вірш під № 5 у другому зшитку за 1849 рік, орієнтовно наприкінці 1849 — на початку 1850 року, з невідомого ранішого автографа. Назву «Козацька доля» дописано над віршем олівцем пізніше рукою невідомої особи. У 1858 році, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав твір з «Малої книжки» до «Більшої книжки» з багатьма змінами. При цьому він зробив виправлення в рядку 39[3].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано за «Більшою книжкою» під назвою «Козацька доля» з незначними відхиленнями (в рядку 17 — «красуватись» замість «красоватись», в рядку 25 — «весіллє» замість «весілля») в альманасі «Хата» (СПб., 1860 рік, стор. 79 — 80). Під текстом вірша дата: «1849. Над Аралом»[3].

Вперше його введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 449—450) і того ж року у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 222—223), де вірш передруковано з «Хати»[3].

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. М. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Я. Кониський. Всі відзначені ним варіанти збігаються з текстом автографа в «Малій книжці», крім рядка 40 — «Славу України»[4][3].

Відомі списки вірша «Не хочу я женитися…» походять від перших його публікацій: у збірках «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[5], «Барвінок. Пісні, вірші та байки», укладеній 1863 року А. І. Фесенком[6], у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. Демченком[7], 1866 року[8], другої половини XIX століття[9] й інші[3].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Вірш є варіацією теми написаної раніше поезії «Не хочу я женитися», однак зміст обох творів істотно різниться. У творі, на відміну від попереднього твору, зникає мотив трагізму долі козака, який повернувся із Січі знедоленим калікою; тема козацької слави тут трактується в героїчному, традиційному для Шевченка і народної поезії дусі. З народних пісень і дум поет запозичив мотив смерті козака, його похорон, порівняння смерті з весіллям, а могили — з хатою (дума про Хведора Безродного, пісня «Бідна наша, бідна наша головонька» й інші). З народною мелодією твір увійшов до пісенного репертуару[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 250—251
  2. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 124
  3. а б в г д е ж «Нащо мені женитися?..» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 185—186; 667—668.] litopys.org.ua Процитовано 2 лютого 2025
  4. Див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 13
  5. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 340—341
  6. РДБ, ф. 743, № 18, од. збер. 25, арк. 28 — 28 звор.
  7. ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 6 звор. — 7
  8. ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 238—238 звор.
  9. ІР НБУВ, І. 7450, арк. 32 — 32 звор.
  10. «Нащо мені женитися?..» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 17-37.] litopys.org.ua Процитовано 2 лютого 2025

Посилання

[ред. | ред. код]