Перейти до вмісту

На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі
рос. На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди
Жанрикінокомедія, мелодрама
РежисерЛеонід Гайдай
СценаристЛеонід Гайдай
Аркадій Інін
Юрій Волович
У головних
ролях
Дмитро Харатьян
Келлі Мак-Гріл
Андрій М'ягков
Михайло Кокшенов
ОператорВадим Алісов
КомпозиторОлександр Зацепін
ХудожникАртьомов Володимир Миколайович
КінокомпаніяМосфільм
Союз
Ингеоком
РСМ Трейдинг Корп
Унікомбанк
Дистриб'юторМосфільм
Тривалість97 хв.
Моваросійська
Країна
Рік1992
IMDbID 0104962

«На Дериба́сівській га́рна пого́да, або На Бра́йтон-Біч зно́ву йдуть дощі́» (рос. «На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди») — російська радянська кінокомедія. Останній фільм режисера Леоніда Гайдая.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія відбувається в останні роки існування СРСР. Після завершення Холодної війни президенти двох великих держав — СРСР і США мають зустрітися для проведення важливих переговорів. Однак зустріч потрапила під загрозу зриву через розгул російської мафії, яка облаштувалася в США. Мафіозі Рабиновичу вдається втрутитися в розмову президентів по надсекретній телефонній лінії. Так починається комедія, в якій агенти КГБ і ЦРУ Федір Соколов і Мері Стар викривають ватажка російської мафії на прізвисько «Артист», який прикидається то Леніним, то Сталіним, то Брежнєвим, то Хрущовим, то звичайним емігрантом «дядьком Мишею».

В головних ролях

[ред. | ред. код]

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Факти

[ред. | ред. код]
  • В фільмі на Арбаті Павло Смеян співає пісню «Выть, пить, жить» (рос.) із альбому «Апостол # 1»[1].
  • Під час сцени з полковником Петренко лунає мелодія пісні «Мгновения» (рос.) із телефільму «Сімнадцять миттєвостей весни». Також ця пісня виконується у ресторані «Ланжерон» на честь приїзду Соколова. Також її наспівує Федір перебуваючи у полоні у мафіозі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дворові університети Павла Сміяна — Аргументы Недели. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.