Негері-Сембілан
Негері-Сембілан | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
Адм. центр | Серембан | |||||||||
Країна | Малайзія | |||||||||
| ||||||||||
Номерний знак | N | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 997 071 осіб (2010) | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 6686 км² | |||||||||
Часовий пояс | UTC+8 | |||||||||
Губернатор | Muhriz of Negeri Sembiland і Aminuddin Harund | |||||||||
Вебсайт | ns.gov.my | |||||||||
Код ISO 3166-2 | MY-05 | |||||||||
| ||||||||||
|
Не́гері-Сембела́н (Negri Sembilan, джаві: نڬري سمبيلن) — штат Малайзії на західному березі Малайського півострова. Назва буквально означає «Дев'ять князівств». Негері Сембілан, кордон якого знаходиться за 50 км на південь від Куала-Лумпур. Почасти ця територія зайнята сільськогосподарськими угіддями.
З XV століття в районі, який знаходиться не далеко від Малакке, почали селитися мінангкабау з Суматри, що надалі утворили декілька невеликих мусульманських князівств, які перебували під верховною владою султана Джохору. У 1773 р. унданги (правителі) князівств Рембау, Сунгей-Уджонг, Джохол і Джелебу об'єдналися в конфедерацію та обрали ям-туаном (верховним правителем) Раджу Мелавара, який походив з правлячої династії Мінангкабау на Суматрі. Мелавар влаштувався в Сріменанті та зумів залучити до союзу інші мінангкабауські князівства — Улу-Муар, Терачі, Гунонг-Пасір і Джемпол. Конфедерація отримала назву Негері-Сембілан. В 1795 р. вона розірвала усі формальні стосунки з Джохором.
Мирне співіснування мінангкабаських держав продовжувалося не більше трьох десятиліть. На початку XIX століття в Негері-Сембілані разгорілася боротьба між Рембау, Сунгей-Уджонгом і Сріменанті. Надалі повстання відбувалися після смерті кожного наступного верховного правителя. Так, в 1824 р., після смерті Раджі Ленгганга, ям-туаном було проголошено принца з Мінангкабау Раджу Керджана, але через протидію конкурентів він уже в 1826 р. залишив престол. З новою силою війна розгорілася в 1869 р., коли помер Раджа Улін. Було декілька претендентів на владу, але усіх відтіснив племінник попереднього ям-туана Тенку Антах. Його права були досить сумнівними, і він ніколи не був визнаний усіма ундангами.
Внутрішніми негараздами серед мінангкабау скористалися англійці. В 1874 р. вони вторглися в Сунгей-Уджонг. Спочатку нападники зазнали поразок, але потім, коли з Малакки підійшло підкріплення, погано озброєні малайські війська були розбиті. В жовтні 1874 р. в Сунгей-Уджонг прибув англійський офіцер у ранзі помічника резидента, який постійно провокував зіткнення між місцевими правителями і іншими ундангами. В листопаді 1875 р. проти англійців виступив сам Тенку Антах. Війна була кровопролитною, і 4 грудня англійці зазнали серйозної поразки поблизу Пароі. Але досить швидко, перекинувши додаткові резерви, вони перейшли в наступ і захопили Пароі. Тенку Антах втік з Негері-Сембілана, переможці захопили його володіння Сріменанті та організували гарнізони в усіх важливих пунктах. В листопаді 1876 р. ян-туан був вимушений заключити з англійцями угоду, відповідно до якої князівства, які входили до складу Негері-Сембілане, залишалися самостійними. Поступово усі вони були підкорені. В 1876—1877 рр. унданги крупних володінь — Сріменанті, Рембау і Джелебу — підписали угоду, відповідно до якої англійські торговці мали доступ на ці території. Через десять років князівство залучили на свої території англійських резидентів і відмовилися від проведення самостійної зовнішньої політики.
Тенку Антах помер в 1887 р. Ям-туаном став його син Мухаммад, якого уже не обирали унданги, а просто призначений англійським резидентом. В 1889 р. за вказівкою губернатора Стрейтс Сетлменте правителі ряду мінангкабауських територій знову об'єдналися в єдину державу. В 1895 р. в неї увійшов також Сунгей-Уджонг. В липні 1896 р. Негері-Сембілан став членом створеної англійцями федерації малайських князівств.
Син Мухаммада Абд ал-Рахман вступив на престол в 1933 р. За його правління, в січні 1942 р. Негері-Сембілан був захоплений японцями. В 1945 р. англійці відновили свій контроль над Малайзією. Через десять років воли повинні були надати малайцям незалежність. В 1957 р. султанати півострова Малакка утворили незалежну державу — Малайську федерацію. З серпня 1957 р. і до смерті, в квітні 1960 р., її першим Верховним правителем був Абд ал-Рахман. За правління його сина Мунавіра, у зв'язку з вступом нових членів, Малайя в 1963 р. була перетворена на Федерацію Малайзію. З квітня 1994 р. по квітень 1999 р. її Верховним правителем був брат Мунавіра Джафар.
В основному територія Негері-Сембілану занята сільськогосподарськими угіддями. Основа господарства — вирощування каучуконосів, які займають майже всю придатну для обробки площу на прибережних низинах, а також кокосової і оливкової пальми; невеликі рисові угіддя. Організовано також первинна обробка сільськогосподарської продукції, видобуток олов'яної руди. На сучасному етапі розвитку з'явилися нові індустріальні райони.
Негері Сембілан до цього часу знаходиться пів впливом культури мінангкабау. Характерною особливістю їх архітекткри є гостроверхі дахи будинків, які нагадують роги буйвола. Від мінангкабау, які принесли з собою «адат», традиційні закони, також пішли і інші сучасні традиції Негрі Сембілан, а саме, родинна система з успадкуванням по материнській лінії. Сліди цієї системи помітні і в наш час, особливо в весільних обрядах, праві власності і танцях.
Комплекс на вулиці Джалан Лабу, який виконано в традиційному стилі мінангкабу. В музеї виставлені різноманітні експонати народного мистецтва.
Палац Срі Менанті (кінець XIX — начало XX століття) є зразком традиційної архітектури і декору мінангкабау. Палац було збудовано в 1908 за 6 років двома місцевими майстрами, без жодного цвяха. До 1931 року був офіційною резиденцією королівської родини. В 1992 році перетворився на туристичний центр, коли в ньому було відкрито королівський музей. [[Файл: |thumb|left|300px|Серембан — Палац Срі Менанті.]]
Парк Улу Бендул знаходиться за 16 км від Сембану на дорозі Куала Пілах — Срі Менанті біля підніжжя Букіт Ангсі. Заповедник — один з 6, існуючих в штаті, прекрасне місце для любителів екотуризму. По парку протікає річка, яка приємно освіжає повітря. Серед дивовижних дерев прокладено пішохідні маршрути.
Порт Діксон — популярне місце відпочинку жителів Куала-Лумпуру і Малакки. знаходиться за 32 км від Серембана, Порт Діксон має один з найкращих пляжів для розваг в Малайзії.
- Все монархи мира. Мусульманский Восток. XV—XX вв. Рыжов К. В. — ООО "Издательство «Вече 2000», 2004[недоступне посилання з липня 2019]
- Вокруг света. Малайзия [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]