Перейти до вмісту

Неможливе (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неможливе
The Impossible / Lo Imposible
ЖанрКатастрофа, Драма
РежисерХуан Антоніо Байона
ПродюсерАльваро Аугустін
Белен Атіенза
Енріке Лопес Лавінь
СценаристСерхіо Санчес
У головних
ролях
Наомі Воттс
Юен Мак-Грегор
Том Голланд
ОператорОскар Фаура
КомпозиторФернандо Веласкес
МонтажОлена Руїс
ХудожникEugenio Caballerod Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяApaches Entertainment
Telecinco Cinema
Дистриб'юторWarner Bros.
Тривалість113 хв.
Моваанглійська
КраїнаІспанія Іспанія
Рік2012
Дата виходу9 вересня 2012 (TIFF)
Іспанія 11 жовтня 2012
Україна 14 лютого 2013
Кошторис42 млн. $[1]
Касові збори155 млн. $[2]
IMDbID 1649419 Редагувати інформацію у Вікіданих
theimpossible-movie.com Редагувати інформацію у Вікіданих

«Неможливе» (англ. The Impossible; ісп. Lo Imposible) — іспанський англомовний фільм-катастрофа 2012 року, режисера Хуана Антоніо Байона. Автор сценарію — іспанський режисер і сценарист Серхіо Санчес, в головних ролях Наомі Воттс, Юен Мак-Грегор та Том Голланд. Фільм заснований на реальній історії Марії Белон (María Belón[en]) і її сім'ї, яка трапилася під час землетрусу і цунамі 2004 року в Індійському океані. Тоді вона перебувала у відпустці в Таїланді зі своїм чоловіком і трьома синами. Рятуючись від цунамі, вона втратила половину своєї ноги, вся її сім'я вижила мало не загинувши. Марія Белон безпосередньо брала участь у зйомці цього фільму. Її зіграла актриса Наомі Воттс, яка за цю роль отримала номінацію на премію Оскар за найкращу жіночу роль на 85 церемонії вручення.

Картину було представлено 9 вересня 2012 на 37-му Міжнародному кінофестивалі у Торонто. В широкий прокат фільм вийшов 11 жовтня 2012 в Іспанії, в Україні з 14 лютого 2013.

Молода сім'я їде на різдвяні канікули до Таїланду. Відпочинок складається чудово, ніщо не віщує біди, однак наступний день назавжди змінює їхнє життя. У лічені секунди над готелем виростає величезних розмірів хвиля, змітає на своєму шляху бунгало, паркани та дерева. Руйнівне цунамі до того ж розлучає батьків і дітей. Незважаючи на всі труднощі, Марія і Генрі не падають духом і не втрачають надії, зберігаючи в своєму серці любов і ніжність навіть в найтемніші години свого життя.

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Наомі Воттс — Марія Беннетт (María Belón[en]), англійка і мати сім'ї Беннеттів.
  • Юен Мак-Грегор — Генрі Беннетт, шотландець і батько сім'ї Беннеттів.
  • Том Голланд — Лукас Беннетт, 13-річний син Марії і Генрі.
  • Семюел Джослін — Томас Беннетт, 7-річний син Марії і Генрі.
  • Оуклай Пендергаст — Саймон Беннетт, 5-річний син Марії і Генрі.
  • Зенке Мюгрін — Карл Швебер, німець, намагався знайти його дружину Кеті і дочку Джину, приєднується до Генрі, на пошуки їх сімей.
  • Джеральдіна Чаплін — 74-річна літня жінка, яка розмовляє з Генрі про зірки після цунамі.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Картина «Неможливе» створена за спогадами Марії Белон (María Belón[en]) — колишнього лікаря, а нині адвоката. Сценарій повністю відповідає історії Марії: вона дійсно опинилася в епіцентрі катастрофи і їй дійсно вдалося вижити з усією своєю родиною. Платою за виживання стала втрата ноги. Тепер Марія представляє в судах інтереси потерпілих у катастрофі 2004 року. Марія Белон суттєво вплинула на створення фільму. Саме вона вибрала Наомі Воттс, оскільки запам'ятала її ще по роботі в драмі «21 грам» (2003). Марія також була присутня на всіх етапах зйомок і багато часу провела зі сценаристом Серхіо Санчес, щоб упевнитися, що всі перипетії сценарію відповідають дійсності. Воттс і Белон, судячи з усього, дуже зблизилися під час зйомок і, наприклад, на церемонії вручення «Золотих глобусів» були нерозлучні.[3]

В одній з перших сцен кінематографісти відтворили лякаючу картину поглинання стихією невеликого готелю на березі. Оскільки бюджет фільму склав «всього» 30 мільйонів євро, на основні сцени руйнування у творців не було коштів. Тим не менш, творцям вдалося зняти дуже переконливі і ефектні кадри, застосувавши професійну кмітливість і чудове володіння техніками створення спецефектів, за що фільм і був номінований в декількох номінаціях. Ефект руйнування був створений завдяки використанню повнорозмірних декорацій, мініатюри і справжньої води, а також за допомогою комп'ютерної графіки.[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Оскар (переможців буде визначено 24 лютого 2013)

Золотий глобус

  • Номінація — Найкраща жіноча роль (драма) — Наомі Воттс

Гойя (переможців буде визначено 17 лютого 2013)

  • Номінація — Найкращий фільм
  • Номінація — Найкращий режисер — Хуан Антоніо Байона
  • Номінація — Найкраща актриса — Наомі Воттс
  • Номінація — Найкращий актор другого плану — Юен Мак-Грегор
  • Номінація — Найкращий новий актор — Том Голланд
  • Номінація — Найкращий оригінальний сценарій — Серджо Дж. Санчез
  • Номінація — Найкращий оператор — Оскар Фаура
  • Номінація — Найкращий монтаж — Олена Руїс і Bernat Villaplana
  • Номінація — Найкращий художник-постановник — Eugenio Caballero
  • Номінація — Найкращий керівник виробництва — Sandra Hermida Muñiz
  • Номінація — Найкращий звук — Peter Glossop, Marc Orts and Oriol Tarragó
  • Номінація — Найкращі візуальні ефекти — Pau Costa and Félix Bergés
  • Номінація — Найкращий макіяж і зачіска — Alessandro Bertolazzi, David Martí and Montse Ribé
  • Номінація — Найкращий оригінальний саундтрек — Фернандо Веласкес

Премія Гільдії кіноакторів США

  • Номінація — Найкраща жіноча роль — Наомі Воттс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Impossible. DarkHorizons.com. Dark Futures Pty. Процитовано 16 жовтня 2012.
  2. The Impossible (2012). Box Office Mojo. Процитовано 17 лютого 2013.
  3. Яке кіно можна подивитися у вихідні [Архівовано 20 лютого 2013 у Wayback Machine.] "КОМЕНТАРІ: " (comments.ua), 16/02/2013
  4. Неможливе: так само страшно, як в житті Планета Кіно IMAX

Посилання

[ред. | ред. код]