Ненадо Володимир Спиридонович

Ненадо Володимир Спиридонович
Народження	16 березня 1935(1935-03-16)  Козулька, Красноярський край, РСФРР, СРСР
Смерть	13 серпня 1981(1981-08-13)  (46 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР (автомобільна аварія )
Країна	СРСР
Навчання	Харківський художній інститут (1962)
Діяльність	графік, викладач
Вчитель	Бондаренко Григорій Антонович  і Мироненко Василь Федорович
Відомі учні	Бабак В’ячеслав Петрович , Векленко Олег Анатолійович , Гнатченко Микола Петрович , Дяченко Анатолій Давидович , Звольський Віктор Альфонсович , Любавін Ігор Юрійович , Сергеєва Ганна Геннадіївна , Сіробаба Микола Васильович , Яхін Ільдан Ізмаїлович , Безуглов Володимир Васильович , Лашко Василь Михайлович  і Кузьменко Анатолій Федорович
Працівник	Харківський художній інститут  і Харківський художньо-промисловий інститут
Член	Спілка радянських художників України

Володимир Спиридонович Нена́до (16 березня 1935, Козулька — 13 серпня 1981, Харків) — український радянський графік і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1965 року.

Біографія

Народився 16 березня 1935 року на станції Козульці (нині селище міського типу Красноярського краю Росії) в сім'ї робітника. У 1954 році закінчив Біробіджанське художньо-графічне училище, а потім рік викладав у ньому. Упродовж 1956—1962 років навчася на графічному факультеті Харківського художнього інституту, був учнем Григорія Бондаренка і Василя Мироненка. Дипломна робота — цикли ліногравюр до роману «Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха.

З 1962 року викладав у Харківському художньому інституті/Харківському художньо-промисловому інституті (доцент з 1973 року). Серед учнів: В'ячеслав Бабак, Олег Векленко, Микола Гнатченко, Анатолій Дяченко, Віктор Звольський, Ігор Любавін, Ганна Сергеєва, Микола Сіробаба, Ільдан Яхін. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Кооперативній, № 18/20, квартира № 13. Загинув у автокатастрофі у Харкові 13 серпня 1981 року.

Творчість

Працював у галузях станкової та книжкової графіки, в техніках ліногравюри та офорта. Серед робіт:

графічні серії

• «За мотивами творів Тараса Шевченка» (1964);
• «Африка — африканцям» (1965);
• «Реквієм» (1968);
• «По В'єтнаму» (1969);

лінорити

• «Прометей» (1965);
• «Жертва» (1965);
• «Горе» (1965);

офорти

• «До життя» (1972);
• «Ноктюрн» (1972).

Автор триптиха за мотивами роману «Десять днів, що потрясли світ» Джона Ріда (1963).

Брав участь у республіканських виставках з 1963 року, всесоюзних — з 1962 року, зарубіжних — з 1965 року (у 1967 році нагороджений срібною медаллю Міжнародної виставки книжкового мистецтва в Лейпцигу). Персональні виставки відбулися у Ханої у 1970 році, Києві у 1987 році та Харкові у 1988 році.

Література

• Ненадо Володимир Спиридонович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 322.;
• Ненадо Володимир Спиридонович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Л. М. Абраменко. Ненадо Володимир Свиридонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.