Неофіт
Неофі́т (від грец. νεόφυτος, лат. neóphytus — новозасаджена рослина, надалі в значенні — новонавернений):
- У ранньому християнстві — особа, що через хрещення була прийнята до церковної громади;
- Через церковне значення — новопосвячений, новохрещений; взагалі — новий прихильник будь-якої релігії[1], церкви, чернечого ордену, каменярської ложі;
- Переносно — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху або новак у чому-небудь.[1]
- ↑ а б Неофіт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник іншомовних слів. (ред. О. С. Мельничук) — Київ, УРЕ, 1974
- Brockhaus. Enzyklopädie in 30 Bd. 21. Aufl. 2005–2006
|
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |