Нерівність Фрідріхса
Нерівність Фрідріхса — теорема функціонального аналізу, доведена Куртом Фрідріхсом. Воно задає обмеження для Lp-норми функції, за допомогою Lp норм слабких похідних цієї функції та геометрію області. Нерівність може бути використана, для доведення еквівалентності деяких норм на просторі Соболєва.
Нехай Ω — обмежена підмножина евклідового простору Rn з діаметром d. Припустимо, що u : Ω → R належить простору Соболєва (тобто і слід u на границі є рівним 0). Тоді
де
- позначає Lp-норму;
- α = (α1, …, αn) — мультиіндекс з нормою |α| = α1 + … + αn;
- Dαu — змішана часткова похідна
Близьким результатом є нерівність Пуанкаре.
Якщо функція є диференційовною на відрізку , і її похідна є інтегровною у квадраті на цьому відрізку, тоді:
Дана нерівність є сильнішою, ніж у загальній версії оскільки замість константи , яка у цьому випадку є рівною використовується
Для доведення цього варіанту нерівності, згідно із фундаментальною теоремою аналізу можна записати (із відповідною зміною позначень незалежної змінної) Тоді враховуючи інтегральну версію нерівності Коші — Буняковського одержуються нерівності:
Інтегруючи крайній лівий і правий члени нерівності на інтервалі одержується одновимірний варіант нерівності Фрідріхса.
Це незавершена стаття з математичного аналізу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |