Неткані матеріали
Неткані матеріали — текстильні матеріали з волокон, ниток або синтетичних плівок, виготовлені без використання традиційних методів прядіння, ткацтва та в’язання[1][2].
Сфери використання таких матеріалів різні: одяг, взуття, геотекстиль, медичні вироби, агропокриття, пакування, фільтрувальні засоби тощо[1].
Сировиною для виробництва нетканих матеріалів є натуральні волокна (рослинного та тваринного походження), штучні (віскозні й ацетатцелюлозні), синтетичні (поліолефінові, поліамідні, поліефірні, поліакрилонітрильні тощо), волокнисті відходи, а також волокна, отримані шляхом вторинної переробки текстильних матеріалів.
Зазвичай (за винятком фільєрного методу одержання) штучні та синтетичні волокна використовують у вигляді волокон обмеженої довжини (до 50–60 мм), а отримують шляхом розрізання (штапелювання) неперервного пучка волокон на спеціальних агрегатах.
Основні технологічні операції отримання нетканих матеріалів:
- попередня підготовка волокнистої сировини;
- формування волокнистого полотна;
- скріплення волокнистого полотна;
- опоряджувал. операції.
Технології виробництва таких матеріалів за методом скріплення розділяють на три групи: механічний, фізично-хімічний і комбінований.[1]
Основними видами нетканих матеріалів є: в'язально-прошивні, ниткопрошивні, голкопробивні, валяльно-повстяні та клеєні.
- У в'язально-прошивних матеріалах волокна (у ниткопрошивних — нитки) з'єднують, прошиваючи їх нитками або пряжею.
- Волокна голкопробивних матеріалів переплутують між собою, багаторазово пробиваючи (прошиваючи) їх шар зазубленими голками.
- Валяльно-повстяні матеріали одержують звалюванням вовняних волокон у процесі механічної чи теплової обробки у вологому середовищі.
- Волокна та нитки клеєних матеріалів з'єднують клеями або термопластичними матеріалами під тиском за високої температури. Використовують також ультразвукове зварювання.
З нетканих матеріалів різних видів виготовляють елементи білизни, верхнього одягу, а також килими, ковдри, пакувальні матеріали, утеплювальні прокладки для взуття й одягу, вони є основою у виробництві штучної шкіри (замші) тощо. Технологія виготовлення нетканих матеріалів значно продуктивніша, ніж тканих.[2]
- ↑ а б в Ю. О. Будаш, В. П. Плаван. Неткані матеріали // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
- ↑ а б К. М. Козенко. Неткані матеріали // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ю. О. Будаш, В. П. Плаван. Неткані матеріали // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
- К. М. Козенко. Неткані матеріали // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Резанова Н. М., Будаш Ю. О., Плаван В. П. Інноваційні технології хімічних волокон. — К., 2017.
- R. A. Chapman. Applications of nonwovens in technical textiles: Woodhead Publishing Series in Textiles. — 2010.
- S. J. Russell. Handbook of nonwovens. — 2007.
- Гейзер М. С. Механическая технология нетканых текстильных полотен. — М., 1978
- Козенко К. М. Производство нетканых материалов для изготовления обуви. — К., 1968.
- Гусев В. Е., Озеров Б. В. Оборудование поточных линий и технология производства нетканых материалов. — М., 1978.