Не може бути!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не може бути!
рос. Не может быть!
Жанркомедія
РежисерЛеонід Гайдай
СценаристВладлен Бахнов, Леонід Гайдай
У головних
ролях
Пуговкін Михайло Іванович, Гребешкова Ніна Павлівна, В'ячеслав Невинний, Михайло Свєтін, Даль Олег Іванович, Крючкова Світлана Миколаївна, Куравльов Леонід В’ячеславович, Віцин Георгій Михайлович і Крамаров Савелій Вікторович
ОператорСергій Полуянов
КомпозиторОлександр Зацепін
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість92 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1975
IMDbID 0073442

«Не може бути!» (рос. «Не может быть!») — російський радянський художній фільм Леоніда Гайдая 1975 року. Фільм складається з трьох новел, знятих за творами Михайла Зощенка: за комедією «Злочин і кара», оповіданням «Кумедна пригода» і комедії «Весільна подія».

Злочин і покарання

[ред. | ред. код]

Це друга екранізація однойменної комедійної п'єси Михайла Зощенка. Перша екранізація (режисер Павло Коломойцев) була знята в 1940 році на Ленінградській кіностудії малих форм, і перейшла в суспільне надбання.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У першій новелі описуються складності людини, що живе в радянський час кінця 1920-х років на нетрудові доходи (за сценарієм — завідувача магазином). Будучи викликаним до слідчого прокуратури, головний герой небезпідставно вважає, що виклик цей не принесе нічого хорошого. Ці ж думки відвідують його дружину і шурина, які, щоб попередити неминучу конфіскацію майна, терміново продають все, що було нажите «непосильною» працею. Крім того, дружина спішно розлучається з головним героєм і виходить заміж за сусіда. А сам головний герой, якого всього-навсього викликали свідком (через тиждень до нього все-таки добралися і посадили), у відмінному настрої повертається додому.

У ролях

[ред. | ред. код]

Пісня

[ред. | ред. код]

«Губить людей не пиво» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує В'ячеслав Невинний.

Кумедна пригода

[ред. | ред. код]

Сюжет

[ред. | ред. код]

У другій новелі фільму показані тонкощі позашлюбних відносин. Йдучи у вихідний день нібито на роботу, а насправді до коханки, іноді складно собі уявити, що чоловік коханки цілком може виявитися коханцем подруги коханки, а сусід подруги коханки по комуналці — коханцем твоєї власної дружини. Зрештою, всі шестеро героїв чисто випадково, за цікавих обставин, перетинаються разом, і, зібравшись за столом, намагаються знайти вихід зі сформованої ситуації.

У ролях

[ред. | ред. код]

Пісня

[ред. | ред. код]

«Купідон» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Олег Даль.

Весільна подія

[ред. | ред. код]

Сюжет

[ред. | ред. код]

У заключній новелі молода людина, що поквапилися з пропозицією руки і серця, приходить на власне весілля, де ніяк не може впізнати свою наречену — до цього вони зустрічалися тільки на вулиці, і він запам'ятав її в зимовому одязі. Спроби непомітно з'ясувати, хто ж з присутніх жінок його майбутня дружина, призводять до непередбачуваних наслідків — наречений приймає наречену (а у нареченої дійсно є донька — зовсім маленька) за її маму.

У ролях

[ред. | ред. код]

Пісня

[ред. | ред. код]

«Чорні підкови» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Роберт Мушкамбарян.

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Місця зйомок

[ред. | ред. код]

Перші дві новели знімалися у Астрахані, третя — у Москві.

Прокат

[ред. | ред. код]
  • 1975 — 6 місце (50,9 млн глядачів).

Посилання

[ред. | ред. код]