Перейти до вмісту

Нижньодніпровська операція

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нижньодніпровська операція
Битва за Дніпро
Німецькі середні танки Panzer IV в бою. Південна Україна. Грудень 1943
Німецькі середні танки Panzer IV в бою. Південна Україна. Грудень 1943
Німецькі середні танки Panzer IV в бою. Південна Україна. Грудень 1943
Дата: 26 вересня — 20 грудня 1943
Місце: Південна Україна, нижня течія Дніпра
Результат: перемога радянських військ
Територіальні зміни: визволення значної частини території Дніпропетровської та Запорізької областей
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Румунія Румунське королівство
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Малиновський Р. Я.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Конєв І. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Толбухін Ф. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Глаголев В. В.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Чуйков В. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Шльомін І. Т.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Цветаєв В. Д.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Лелюшенко Д. Д.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Судець В. О.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Жадов О. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Галанін І. В.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ротмістров П. О.
Третій Рейх Е. фон Манштейн
Третій Рейх Е. фон Кляйст
Третій Рейх Е. Єнеке
Третій Рейх К.-А. Голлідт
Третій Рейх М. де Ангеліс
Третій Рейх Е. фон Маккензен
Третій Рейх Г.-В. Губе
Третій Рейх О.Велер
Румунія П. Думітреску
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік Степовий фронт[1]
* 4-та гвардійська армія
* 5-та гвардійська армія
* 53-тя армія
* 37-ма армія
* 7-ма гвардійська армія
* 57-ма армія
* 5-та гвардійська танкова армія
* 5-та повітряна армія

Південно-Західний фронт[2]
* 46-та армія
* 1-ша гвардійська армія[3]
* 6-та армія
* 8-ма гвардійська армія
* 3-тя гвардійська армія
* 23-й танковий корпус
* 1-й гвардійський механізований корпус
* 17-та повітряна армія
Південний фронт[4]
* 5-та ударна армія
* 51-ша армія
* 44-та армія
* 2-га гвардійська армія
* 28-ма армія
* 4-й гвардійський механізований корпус
* 19-й танковий корпус
* 11-й танковий корпус
* 2-й гвардійський механізований корпус
* 4-й гвардійський кавалерійський корпус
* 8-ма повітряна армія

Третій Рейх Група армій «Південь»
* 8-ма армія
* 1-ша танкова армія
Група армій «A»
* 6-та армія
* 17-та армія[5]
*Румунія 3-тя румунська армія
Люфтваффе
* 4-й повітряний флот
Військові сили
Дивізій — 112, мк та тк — 8, бригад — 17, УР — 3
Всього: понад 1,5 млн о/с
понад 24,4 тис. гармат та мінометів,
1160 танків і САУ,
2 тис. літаків
до 770 тис. о/с,
8 тис. гармат та мінометів,
800 танків і штурмових гармат,
1 тис. літаків
Втрати
СРСР Військові втрати:
754 392 чол., з них безповоротні — 173 201 чол.,
санітарні — 581 191 чол.[6]
2 639 танків та САУ,
3 125 гармат та мінометів,
430 літаків.
Третій Рейх н/д[7]

Нижньодніпровська операція — стратегічна наступальна операція радянських військ в нижній течії Дніпра під час німецько-радянської війни. Друга та завершальна стадія масштабної битви за Дніпро, що проводилася в період з 26 вересня по 20 грудня 1943 року військами Степового (генерал армії І. С. Конєв), Південно-Західного (генерал армії Р. Я. Малиновський) та Південного фронтів (генерал армії Ф. І. Толбухін) (з 20 жовтня 1943 відповідно 2-го Українського, 3-го Українського та 4-го Українського фронтів). У рамках цієї операції проведено: Мелітопольська, Запорізька, П'ятихатська, Знам'янська та Дніпропетровська фронтові наступальні операції.

Перебіг боїв

[ред. | ред. код]

Нижньодніпровська стратегічна наступальна операція проводилася з метою остаточного звільнення Лівобережної України, форсування Дніпра та захоплення стратегічних плацдармів на його правому березі. У складі радянських фронтів налічувалося понад 1,5 млн чол., св. 24,4 тис. гармат та мінометів, 1160 танків і САУ, 2 тис. літаків. Їм протистояли німецькі війська групи армій «Південь» (генерал-фельдмаршал Е. Манштейн), що включали сили 1-ї танкової та 8-ї польової армій та війська групи армій «A» (генерал-фельдмаршал Е. Кляйст) у складі німецької 6-ї армії, румунської 3-ї та частини сил німецької 17-ї армії, що мали до 770 тис. чол., 8 тис. гармат та мінометів, 800 танків і штурмових гармат, 1 тис. літаків.

У результаті проведення операції війська 2-го, 3-го і 4-го Українських фронтів завершили визволення Лівобережної України в нижній течії Дніпра, блокували з суші кримське угрупування військ противника і захопили кременчуцький плацдарм на західному березі Дніпра до 400 км по фронту і до 100 км у глибину, який зіграв потім велику роль у визволенні Правобережної України. В ході боїв німецькі війська зазнали поразки — понад 20 дивізій були розгромлені або зазнали великих втрат. У Нижньодніпровській операції вперше за роки війни успішно проведений штурм вночі великого міста — Запоріжжя. Досвід форсування великих водних перешкод збагатився подоланням важкопрохідного Сиваша із захопленням плацдармів у Криму.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. з 20 жовтня 1943 — 2-й Український фронт
  2. з 20 жовтня 1943 — 3-й Український фронт
  3. до середини жовтня
  4. з 20 жовтня 1943 — 4-й Український фронт
  5. під час боїв була блокована в Криму
  6. Нижнеднепровская стратегическая наступательная операция. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  7. За німецькими даними втрати групи армій «Південь» тільки в період з 20.09.43 по 20.10.43 склали: 165 253 чол. вбитими, пораненими та зниклими безвісти