Координати: 50°56′24″ пн. ш. 32°50′39″ сх. д. / 50.94000° пн. ш. 32.84417° сх. д. / 50.94000; 32.84417
Очікує на перевірку

Нове (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Нове
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Дмитрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74040130150041587
Основні дані
Засновано 1740
Площа 0,029 км²
Населення 15 (2015 рік)
Густота 1896,55 осіб/км²;
Поштовий індекс 16570
Телефонний код +380 4635
Географічні координати 50°56′24″ пн. ш. 32°50′39″ сх. д. / 50.94000° пн. ш. 32.84417° сх. д. / 50.94000; 32.84417
Висота над рівнем моря 158 м


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
Нове. Карта розташування: Україна
Нове
Нове
Нове. Карта розташування: Чернігівська область
Нове
Нове
Мапа

Нове — селище в Україні, у Дмитрівській селищній громаді, Ніжинського району, Чернігівської області. До 2020 року село належало до Рубанської сільської ради. Населення становить 15 осіб (2015 рік).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 54 98.18%
російська 1 1.82%
Усього 55 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Засновано як господарський пункт Парафіївського цукрового заводу після Другої світової війни на території Рубанської сільської ради.

Парафіївський цукровий завод вербував на роботу селян із навколишніх колгоспів Бахмацького та Ічнянського районів, приписуючи їх до так званого «совхозу» (звідси поширене ім'я мешканців селища — «совхозяни», або «совхозькі»).[2]

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Після зупинки Парафіївського цукрового заводу у 1990-х роках селище фактично переходить на натуральний спосіб життя, посилилася еміграція.

До 2006 року у селищі ще мешкало 55 осіб. Тепер постійних мешканців три-чотири родини, але прописано не менше 20 осіб. Потенційно жилих будинків до 25. Власного цвинтаря ніколи не було, ховають у Рубанці. Храмове свято на теплого Миколи (22 травня).

До селища прокладено асфальтову дорогу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Опитування мешканців села Рубанка від 8 квітня 2015. Експедиція ГО «Голінська сотня». Журнал Ростислава Мартинюка

Посилання

[ред. | ред. код]