Новоіванівка (Нікопольський район)
село Новоіванівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Нікопольський район |
Тер. громада | Першотравневська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12080070270039153 |
Облікова картка | Новоіванівка |
Основні дані | |
Засноване | 1840 |
Населення | 920 |
Поштовий індекс | 53260 |
Телефонний код | +380 5662 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°47′0″ пн. ш. 34°26′30″ сх. д. / 47.78333° пн. ш. 34.44167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
80 м |
Водойми | річки: Чортомлик, Балка Довга |
Відстань до обласного центру |
101 км |
Відстань до районного центру |
28 км |
Найближча залізнична станція | Марганець |
Відстань до залізничної станції |
29 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Новоіванівка, вул. Центральна, 52 |
Сільський голова | Іщенко Ігор Олександрович |
Карта | |
Мапа | |
Новоіва́нівка — село в Україні, у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Новоіванівська сільська рада. Розташоване на півдні області за 85 кілометрів від міста Дніпра. Населення — 920 мешканців.
Село Новоіванівка знаходиться на березі річки Чортомлик, у яку впадає річка Балка Довга. Вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Високе, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване селище Східне. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 0435.
Село засноване 1840 року, коли у цю місцевість переселив своїх кріпаків-переселенців з Чернігівської губернії землевласник Неплюєв з Нікополя. До цього часу ці землі орендував заможний селянин на прізвище Рябошапко. Тому нове поселення отримало назву Рябошапківка. 1861 року кріпосне право було скасоване і селя вирішили перейменувати село на Новоіванівку.
В часи радянської влади тут була розміщена центральна садиба колгоспу «Дружба».
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 109 жителів села[1].
У Новоіванівці є середня загальноосвітня школа, дитячий садок, ФАП, будинок культури, бібліотека. Працює два сільськогосподарських підприємства.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 837 | 90.98% |
російська | 70 | 7.61% |
білоруська | 11 | 1.20% |
вірменська | 2 | 0.21% |
Усього | 920 | 100% |
- ↑ Новоіванівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 478
- Новоіва́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.478
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |