Червоногригорівка

селище Червоногригорівка
	Герб Червоногригорівки
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Нікопольський район
Тер. громада	Червоногригорівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12080150010074990
Облікова картка	Червоногригорівка
Основні дані
Колишня назва	Чернишовка, Красногригорівка
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 6 030 (01.01.2022)
Поштовий індекс	53283—53285
Телефонний код	+380 566
Географічні координати	47°37′48″ пн. ш. 34°31′28″ сх. д. / 47.63000° пн. ш. 34.52444° сх. д.
Висота над рівнем моря	39 м
Водойма	Каховське водосховище, р. Ревун ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Нікополь
До станції:	10 км
	До райцентру:
- фізична:	12 км
- автошляхами:	14 км
	До обл. центру:
- фізична:	98 км
- автошляхами:	127 км
Селищна влада
Адреса	53283, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, смт Червоногригорівка, вул. Ярмарочна, 33
Голова селищної ради	Матюк Микола Степанович
Карта
	Червоногригорівка
	Червоногригорівка
	Червоногригорівка у Вікісховищі

Червоногриго́рівка (в минулому — Чернишовка, Красногригорівка) — селище Нікопольського району Дніпропетровської області. Центр Червоногригорівської селищної громади.

Розташоване на березі Каховського водосховища між промисловими містами Нікополь і Марганець. Населення за переписом 2001 року становить 6 710 осіб.

Географічне розташування

Селище Червоногригорівка знаходиться на правому березі Каховського водосховища, нижче за течією на відстані 2 км розташовані села Мусіївка і Придніпровське, нижче за течією примикає місто Нікополь. Поруч проходять автомобільна дорога Н23 і залізниця, станції Ревун і Платформа 111 км.

Історичні відомості

Населений пункт виник в кінці 1770-х років.

Землі тут належали графові Чернишову, тому село до 1861 року мало назву Чернишовка. Граф продав частину землі своєму родичеві Краснову. Коли син Краснова, Григорій, одружився з дочкою Чернишова, поселення перейменували в Красногригорівку.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 3346 осіб (1638 чоловічої статі та 1708 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква та училище^[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Красногригорівської волості, мешкало 4476 осіб, налічувалось 800 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік^[3]. За 8 верст — поштова станція.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4228 осіб (2160 чоловічої статі та 2068 — жіночої), з яких 4212 — православної віри^[4].

У 1907 році оренду земельної ділянки Червоногригорівської общини для видобутку марганцевої руди передано від приватного власника Мосціцького до Німецького акціонерного товариства "Піролюзит". Відповідно, на північ від села виникає робітнича колонія Піролюзит.

У 1908 році населення зросло до 5506 осіб (2755 чоловіки та 2761 — жінок), налічувалось 813 дворових господарств^[5].

Станом на 1913 рік Красногригорівка вже мала статус селища і адміністративно підпорядковувалась Нікопольській міській раді. Діяла земська телефонна мережа, що з'єднувала Катеринослав з телефонними станціями м.Нікополь і с. Томаківка, та волосними правліннями.

Станом на 1934 рік на території Червоногригорівської сільради існували два колгоспи - "Соцвласність", "Друга п'ятирічка" (колишній ім. Шавріна), сільгоспартіль "Червоні лани", рибколгосп та рибартіль ім. Х-річчя КНС Нікопольської рибспілки. Працювала одна семирічна школа 1 та чотирирічна 2 школа.

З 1938 року має статус селища міського типу. У період радянської влади у Червоногригорівці розміщувалась центральна садиба колгоспу «Дніпро».

Археологічні розкопки

На околиці селища досліджено безкурганні могильники катакомбної культури та поселення епохи пізньої бронзи (II — початок I тисячоліття до н. е.). На території селища є скіфські кургани (IV—III ст. до н. е.) і залишки поселення землеробів Черняхівської культури (III—V століття).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	6232	92.88%
російська	438	6.53%
білоруська	12	0.18%
угорська	7	0.10%
румунська	3	0.05%
болгарська	2	0.03%
вірменська	1	0.01%
інші/не вказали	15	0.22%
Усього	6710	100%

Сучасність

У Червоногригорівці діє декілька дрібних сільськогосподарських підприємств. Є середня і початкова школа, дошкільний навчальний заклад, поліклініка, дві аптеки, ветаптека, універмаг, бібліотека, музична школа, будинок культури.

Транспорт

Через селище проходить лінія Кривий Ріг — Запоріжжя Придніпровської залізниці з двома зупинками — Ревун та 111 км.

Автобус № 140 до Нікополь (стара частина міста).

Автобус № 109 до Марганець.

Таксі

Економіка

Об'єднання «Консерввинпром».
ПП АФ «Славутич».
«Рибстан»

Пам'ятки

На схід від селища розташована пам'ятка природи — Нікопольські плавні.

Див. також

Персоналії

Гордієнко Віталій Олегович (1986—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 254) (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 479
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.. — С. 137—138

Література

Червоногриго́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.479

Посилання

Сайт Нікопольської РДА [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Історія міст та сіл України (рос.)

Дніпропетровська область Україна Географія

[ukr-ukrstat-2022-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)

[2] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 254) (рос. дореф.)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Населені пункти Червоногригорівської селищної громади
Селища	Червоногригорівка
Села	Борисівка · Дмитрівка · Кам'янське · Мусіївка · Привільне · Придніпровське

п о р Катеринославський повіт
Повітове місто	Катеринослав
Міста та містечка	Нікополь
Волості	Анастасівська • Борисівська • Біленська • Волоська • Вишетарасівська • Діївська • Киньгрустська • Красногригорівська • Криничеватівська • Лошкарівська • Микільська • Миколайтальська • Миколайфельдська • Михайлівська • Нікопольська • Новопавлівська • Ново-Покровська • Петрівська • Покровська • Романківська • Солонянська • Сурська (Сурсько-Литовська) • Сурсько-Михайлівська • Томаківська • Федорівська • Хортицька • Чортомлицька • Шолохівська • Ямбурзька • Лоцманська контора Дніпровських порогів
Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік)	Біленьке • Борисівка • Волоське • Вищетарасівка • Діївка • Кам'янське • Карнаухівка • Краснопіль • Криничевате • Красногригорівка • Лоцманська Кам'янка • Михайлівка • Нейдорф • Нові Кодаки • Новопавлівка • Новопокровське • Олександропіль • Покровське • Романкове • Сурське • Сухачівка • Таромське • Томаківка • Тритузне • Чумаки • Хортиця • Шолохове • Ямбург