Перейти до вмісту

Новіца (ґміна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гміна Новиця
1934-1939, 1941-1944
Воєводство Станиславівське, Крайсгауптманшафт Калуш, Крайсгауптманшафт Станіслав
Повіт Калуський
Адмінцентр гміни Новіца (Новиця)
Тип гміни Сільська
Площа 115,79 км²
Громади 7
Населення (1931)
 • населення
 • густота населення

10 748
92,8 осіб/км²

Ґміна Новиця — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Калуш (1941—1943) і Крайсгауптманшафті Станіслав (1943—1944) Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Новіца (Новиця).

Об’єднану сільську Новицьську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Берлоги, Ґрабувка (Грабівка), Завуй (Завій), Ляндестрой, Новіца (Новиця), Угринув Сьредні (Середній Угринів), Угринув Стари (Старий Угринів)[1].

Площа ґміни — 115,79 км².

Кількість житлових будинків — 2 247.

Кількість мешканців — 10 748.[2]

Національний склад населення ґміни Новіца на 01.01.1939[3]:

село населення українці-грекокатолики українці-латинники євреї німці поляки
Берлоги 1650 1640 10
Грабівка 1250 1190 40 20
Завій 1630 1615 5 10
Ляндестрой 550 30 30 450 40
Новиця 3620 3530 30 30 30
Угринів Середній 1590 1570 5 15
Угринів Старий 940 940
Загалом 11230 10515 15 120 480 100
Відсотки 100 % 93,63 % 0,13 % 1,07 % 4,27 % 0,89 %

17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Новичанського району.

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., зі ґміни Вістова включено села Бережниця і Добровляни, натомість передано Завій.

На 1.03.1943 населення ґміни становило 10 447 осіб.[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie.[недоступне посилання] (пол.)
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 10. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32-33.
  4. |Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 13. [Архівовано 2021-07-18 у Wayback Machine.] (нім.)