Зелений Яр (Калуський район)
село Зелений Яр | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Рада | Новицька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26060190070033530 |
Основні дані | |
Засноване | 1783 |
Населення | 176 |
Площа | 8,77 км² |
Густота населення | 20,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77360 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′26″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 48.94056° пн. ш. 24.30583° сх. д. |
Водойми | потік Сільниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77360, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Новиця, вул. Шевченка, 76 |
Карта | |
Мапа | |
|
Зелений Яр — село Калуського району Івано-Франківської області.
У селі бере початок потік Сільниця.[1]
На території села жителі знаходили речі часів неоліту.[1]
На території села відбулася битва з татарською ордою 13.11.1672 (відома як битва під Калушем). Колишня назва села — Ляндештрай (нім. Landestreu — означає «вірний землі»). Засноване 1783 року [2]. Поселення згадується як колонія німців-протестантів «Угаршталь» у Йосифінській метриці 1787 року, перейменована пізніше через існування іншої колонії з однойменною назвою[3]. Колоністи не розчинилися у слов'янському середовищі, а зберегли свою національну та релігійну самобутність. Розводили зразкові сорти яблунь та плодових дерев. Станом на 1808 р. у Ляндештрай проживало 327 протестантів.[4]
У 1880 році було 406 мешканців (визнання протестантського)[5], а на поч. ХХ ст. — 462 особи.
13 жителів села воювали в лавах австрійської армії під час Першої світової війни.[6] Польсько-українська війна й окупація поляками Галичини привели 18 лютого 1939 року до перейменування села на Мазурув (Mazurów)[7]. 1.011939 р. в селі проживало 550 мешканців (30 українців, 40 поляків, 30 євреїв і 450 німців)[8]. Село належало до ґміни Новиця Калуського повіту Станиславівського воєводства.
Колишня німецька колонія була ліквідована радянською владою у 1940 році. Її мешканців було депортовано до Вартегау (Німеччина) за програмою Додому в Рейх. Комуністична влада в 1944 р. спробувала влаштувати тут гніздо НКВД, яке було знищене повстанцями. Надалі сюди переселено українців з бойківського села Буковець (Закерзоння)[9]. 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 371 утворено колгосп імені Будьонного, куди загнали 103 селянські господарства. У 1951 р. був убитий голова колгоспу Шушняк[10]. А 9.10.1951 райвиконком ухвалив рішення № 467 про виселення села в Забузький район. Після виселення жителів ліквідували сільраду і приєднали територію до колгоспу села Новиця, а 61,6 га землі рішенням № 52 від 8 лютого 1952 р. передали до колгоспу імені Шевченка села Камінь Перегінського району.
20 червня 1989 року село Зелений Яр відновлене шляхом виділення з села Новиця.[11]
Тепер тут мають дачі мешканці Калуша, а місцеві мешканці (58 дворів, 192 жителі) збудували та освятили в 1999 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці (храмове свято 28 серпня, належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 174 | 98.86% |
російська | 2 | 1.14% |
Усього | 176 | 100% |
У селі є вулиці[13]:
- Карпатська
- Сагайдачного
- ↑ Стало відомо, де на Калущині викопали частину унікального списа первісних людей. ВІДЕО. — «Вікна», 2018.09.18. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ Карт фон Міга 1779-1783 рр. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Пироженко П., Сіверська В. Йосифінська і Францисканська метрики, стор. 348, № 87 — Київ, Наукова думка, 1965. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1884, т. V, стор. 73. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
- ↑ Краєзнавець зібрав інформацію про жителів Зеленого Яру в Першій світовій війні. СПИСОК. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
- ↑ Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
- ↑ Марта Ониськів. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття.
- ↑ Рішення Калуського райвиконкому № 334 від 17 липня 1951 р. «Про надання одноразової грошової допомоги сім'ї загинувшого від рук банди українських націоналістів голови колгоспу ім. Будьонного Шушняк».
- ↑ Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- (нім.) Мапа поселення Landestreu 1941[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |