Нодар Габунія

Нодар Габунія
груз. ნოდარ კალისტრატეს ძე გაბუნია
Основна інформація
Дата народження	9 липня 1933(1933-07-09)
Місце народження	Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Дата смерті	31 серпня 2000(2000-08-31) (67 років)
Місце смерті	Амстердам, Нідерланди
Громадянство	СРСР і Грузія
Професії	композитор, піаніст, музичний педагог
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Батько	Калістрат Габунія
Брати, сестри	Габунія Леонід Калістратович

Нодар Калістратович Габунія (груз. ნოდარ კალისტრატეს ძე გაბუნია; 9 липня 1933, Тифліс, нині Тбілісі — 31 серпня 2000, Амстердам) — радянський і грузинський композитор і піаніст. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1967). Народний артист Грузинської РСР (1982).

Біографія

Народився Нодар 1933 року в Тифлісі в родині геолога і декана гірничого факультету Калістрата Габунія. Його старший брат — Леонід.

Дитинство у братів Габунія було дуже важким, бо в 1937 році їх батько важко захворів і передчасно помер. Після смерті батька виховання Нодара Габунія лягло на Леоніда.

Навчався в Тбіліській консерваторії, в 1954 році переїхав до Москви, де закінчив Московську консерваторію відразу за двома класами: фортепіано під керівництвом Гольденвейзера в 1957 році і класичної композиції під керівництвом Хачатуряна в 1962 році. Після завершення отримання освіти повернувся до Тбілісі, де одразу ж став викладати в Державній консерваторії Тбілісі; в 1965 році очолив кафедру фортепіано, В 1968 році став доцентом, у 1976 році отримав вчене звання професора, а в 1984 році був призначений ректором консерваторії, займаючи цю посаду до кінця життя.

У 1973—1979 рр. був секретарем Спілки композиторів Грузинської РСР, а з 1996 по 1997 рік — головою Спілки композиторів Грузії. У 1986 році отримав Державну премію Грузинської РСР. Деякий час був запрошеним лектором в Королівській консерваторії Гааги, часто виступав з концертами, як в СРСР, так і в зарубіжних країнах, як піаніст, в тому числі зі своїми власними творами. Помер в Амстердамі, але був похований у Тбілісі.

В 1960-е роки його репертуар включав в себе твори Стравінського, Прокоф'єва і в особливості Бели Бартока, багато зробивши для популяризації творчості останнього в СРСР. У 1964 році створив сатиричний твір «Казка» (за мотивами байки Орбеліані) для читця, трьох чоловічих голосів і семи інструментів з нетиповими для грузинської музики виразними засобами, який в 1973 році отримав премію на Міжнародному музичному фестивалі ЮНЕСКО. На думку критиків, у цьому творі гостро дисонуючий політичний зміст, мотивне варіювання, поліритмія і поліметрія з'єднані з модельністю і поліфонією, які більш типові для західногрузинської музики. Більш пізні твори Габунії були вже значно простішими за мовою.

Творча спадщина композитора включає в себе музичні композиції (камерна і вокальна музика), симфонії, інструментальні концерти, в тому числі три фортепіанних, квартети, сонати для фортепіано; був автором музики до ряду фільмів, мюзиклів і вистав. Одним з найвідоміших його творів є 2-й струнний квартет (1982).

Габунія — перший виконавець партії фортепіано в віжомому Фортепіанному квартеті Альфреда Шнітке (вересень 1976, спільно з Грузинським струнним квартетом).

Фільмографія

Створив музику для 20 фільмів і мультфільмів:

• «Благання» (1967)
• «Клоун і дим» (1968, короткометражний)
• «Піросмані» (1969)
• «Віслючок Лурджа» (1970, мультфільм)
• «Намисто для моєї коханої» (1971)
• «Давним-давно» (1971, кіноальманах). «Сусіди»/მეზობლები/Mezoblebi (1971)
• «Саджанці» (1972)
• «Дерево» (1973, мультфільм)
• «Як доброго молодця одружили» (1974)
• «Переполох» (1975, фільм)
• «Ожилі легенди» (1976)
• «Повість про абхазького хлопця» (1977)
• «Ювілей солов'я» (1978, мультфільм)
• «Весна проходить» (1983)
• «Великий похід за нареченою» (1984)
• «Червоний патефон» (1995) та ін.

Посилання

• Стаття в Музичній енциклопедії. [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]