Носенко В'ячеслав Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носенко В'ячеслав Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження10 січня 1985(1985-01-10)
Варва
Смерть8 грудня 2014(2014-12-08) (29 років)
Піски
Alma MaterНавчально-науковий інститут економіки Національного університету «Чернігівська політехніка»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Танкові війська
Формування
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Носенко.

В'ячесла́в Олексі́йович Носе́нко (нар. 10 січня 1985(19850110), смт Варва, Чернігівська область — пом. 8 грудня 2014, с. Піски, Донецька область) — солдат 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Варвинську ЗОШ № 1, Чернігівський інститут економіки та управління, юрист. По навчанні проходив службу у військовій частині. Демобілізувавшись, працював у варвинському ТОВ «Дружба нова». Від 2012 року працював у ПАТ «Укрнафта», помічник бурильника 4-го розряду, цех підземного і капітального ремонту свердловин.

Призваний за мобілізацією 19 березня 2014-го, мінометник мінометної батареї механізованого батальйону, 1-ша окрема гвардійська танкова бригада. Від 4 червня 2014 року — учасник Антитерористичної операції на сході України, був направлений у Луганський аеропорт, 55 днів тримав оборону. Зазнав поранення під час захисту Луганського аеропорту, вилікувавшись, повернувся на фронт.

На початку грудня 2014-го мінометну батарею 1-ї танкової бригади було відряджено з-під Волновахи до 93-ї механізованої бригади — на той час утримувала позиції в районі села Піски. 8 грудня під час обстрілу в Пісках 152-мм артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових — Валентин Бойко, Віктор Лавренчук, В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.

Був єдиною дитиною у батьків, не одружений.

Похований у Варві з військовими почестями 11 грудня 2014 року[1].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
Дошка пам'яті В'ячеслава Носенка

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[3].

У пам'ять про В'ячеслава Носенка:

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[5][6].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ СОЛДАТ НОСЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
  4. ↑ Герої Сіверського краю, Т.1, стор. 313 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
  5. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  6. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Носенко_В%27ячеслав_Олексійович&oldid=38199473