Лавренчук Віктор Іванович
Лавренчук Віктор Іванович | |||
---|---|---|---|
Старший солдат | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 7 жовтня 1986 Дьйор, Угорська Народна Республіка | ||
Смерть | 8 грудня 2014 (28 років) Піски | ||
Громадянство | Україна | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2014 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
Рід військ | Танкові війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
Ві́ктор Іва́нович Лавренчу́к (*7 жовтня 1986, Дьйор — †8 грудня 2014, передмістя Донецька, похований у Рудівці) — старший солдат Збройних сил України. Доброволець 1-ї окремої танкової бригади. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.
Народився в Угорщині, в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.
Здобув вищу освіту.
2004—2006 — служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.
З початком агресії РФ в Україну — доброволець Збройних сил України, старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.
Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону в березні 2014, згодом — активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення від уламка ракети «Граду». Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 — у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк. Тоді ж полягли Валентин Бойко та В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.
Похований у Рудівці.
Одружений, виховував сина (2009 року народження).
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» [2].
На центральній стіні Прилуцького агротехнічого коледжу 29 квітня 2015 встановлено меморіальну дошку на честь Віктора Лавренчука, у фоє коледжу облаштований куточок слави воїнів АТО, в якому міститься розділ пам'яті героя з Рудівки. Участь у відкритті дошки взяв лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[3][4].
- У боях під Пісками загинув «свободівець» Віктор Лавренчук [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Сіверщина: "Віктор Лавренчук із передової: «Ми переможемо й будемо справжніми господарями на своїй землі!» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 5 канал: На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лавренчук Віктор Іванович [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Лавренчук Віктор Іванович [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube
- Старші солдати (Україна)
- Народились 7 жовтня
- Народились 1986
- Померли 8 грудня
- Померли 2014
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники Євромайдану
- Члени ВО «Свобода»
- Уродженці медьє Дьєр-Мошон-Шопрон
- Померли в Ясинуватському районі