Носів (Люблінське воєводство)
Село
Православна церква святого Архангела Михаїла 1862 року
Координати 52°09′43″ пн. ш. 23°00′40″ сх. д. / 52.161944444444° пн. ш. 23.011111111111° сх. д.
|
Носів[2][3] (Носув, пол. Nosów) — село в Польщі, у гміні Лісна Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 344 особи (2011[1]).
1585 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1917—1918 роках у селі діяла українська школа[5].
У 1921 році село входило до складу гміни Вітулин Костянтинівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 70 будинків та 472 мешканці, з них[6]:
- 231 чоловік та 241 жінка;
- 312 православних, 150 римо-католиків, 10 юдеїв;
- 173 українці, 298 поляків, 1 німець.
За німецької окупації під час Другої світової війни у селі діяла українська школа[7][8], учителем був Ігор Козицький, вбитий пізніше польськими підпільниками з Армії Крайової[8].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 174 | 44 | 119 | 11 |
Жінки | 170 | 36 | 90 | 44 |
Разом | 344 | 80 | 209 | 55 |
У селі наявна мурована православна церква святого Архангела Михаїла, зведена 1870 року, поблизу якої міститься мурована дзвіниця 1862 року[3]. Вперше православна церква в селі згадується 1585 року[2]. 1872 року до місцевої греко-католицької парафії належало 1228 вірян[3]. За звітом польської поліції у 1935 році православна парафія Носова налічувала 1500 вірян, з них 50 % мали провладні погляди, 40 % були симпатиками українського націоналізму[7]. Православна парафія діє в селі і сьогодні[3].
- Платон (Артемюк) (1891—1951) — український священик, єпископ УАПЦ, громадський і просвітянський діяч.
- Євген Перфецький (1884/1888-1947) — український історик-славіст, професор.
-
Обеліск 1925 року з образом Богородиці Ліснянскої
-
Каштель і каштельский парк
-
Вигляд на село
-
Центр села
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Носів (Люблінське воєводство)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
- ↑ а б в г Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 389. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 374. (рос. дореф.)
- ↑ Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 46. (пол.)
- ↑ а б Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 45, 103. (пол.)
- ↑ а б Починайло А. Про українську школу на південному Підляшші // Український альманах. — Варшава : Об'єднання українців у Польщі, 2006. — С. 289. Архівовано з джерела 20 квітня 2022. Процитовано 2022-11-10.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.