Ноторикт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ноторикт
Період існування: 20–0 млн р. т. міоценнаш час
Notoryctes typhlops
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Ноториктоподібні (Notoryctemorphia)
Родина: Ноториктові (Notoryctidae)
Рід: Ноторикт (Notoryctes)
Stirling, 1891
Види

N. typhlops
N. caurinus

Вікісховище: Notoryctes

Ноторикт, або сумчастий кріт[1] (Notoryctes) — рід ссавців з підкласу сумчастих, єдиний рід ряду ноториктоподібні (Notoryctiformes). Родове ім'я утворене від грец. νῶτος — «спина» і грец. ὀρύκτης — «копач»[2].

Систематика

[ред. | ред. код]

Рід Notoryctes

[ред. | ред. код]

Рід Ноторикт є єдиним родом родини ноториктових (Notoryctidae) та ряду ноториктоподібних (Notoryctiformes).

Включає два види, які населяють піщані ґрунти в посушливих частинах північно-західної та у центральній Австралії:

Родина Notoryctidae

[ред. | ред. код]

Родина Notoryctidae, окрім сучасного роду Notoryctes, містить вимерлий рід †Naraboryctes з єдиним відомим видом †Naraboryctes philcreaseri.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 150–205 мм, довжина хвоста: 15—40 мм, середня вага: 180 г (максимальна відома для самців: 360, самиць: 326)[5].

Опис. Живе під землею і тому має відповідні пристосування до способу життя. Очі рудиментарні, покриті шкірою, безлінзові, і, як зазначено у імені виду N. typhlops (грец. typhlops означає «сліпий»), нефункціональні. Ніздрі вузькі. Зубна формула: I 4-3/3, C 1/1, P 2/3, M 4/4 = 44-42, але різці варіюють в кількості. Передні кінцівки кремезні, кігті пальців три і чотири сильно збільшені і функціонують разом, як лопата, інші пальці зменшені. Центральний три пальці задніх ступнів мають збільшити кігті. Малий перший палець має ніготь, і п'ятий палець рудиментарний. Шерсть довга і тонко текстурована, розрізняються за кольором від сріблясто-білої до жовтувато-червоної[6].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Сумчастий кріт, мабуть, не такий підземний, як справжній кріт (Talpa). Він може прорити нору на порівняно невелику відстань, а потім вийти і переміщуватися по поверхні, просуваючи себе головним чином задніми лапами і залишаючи своєрідний потрійний слід, утворений двома задніми ногами і хвостом. Під час риття він часто рухається на відстані близько 8 см під поверхнею, але потім може зануритися вертикально на глибину більше 2,5 м. Активний, боязкий, мабуть солітарний, схильний однаково і до денної й до нічної діяльності. Один полонений екземпляр виявився надзвичайно активним і пересувався безперервно по його житлу в пошуках їжі. Його ніс завжди був звернений вниз. Він засинав раптом кілька разів і прокидався так само раптово, щоб відновити свою гарячкову діяльність. Незважаючи на появу високого нервування, він, здавалося, не обурювався триманню в руках, в такому становищі навіть швидко споживав молоко, а потім раптом знову засинав. Наявна інформація свідчить про те, що найкращою поживою для нього є личинки деяких жуків і метеликів, а також мурахи й насіння[5].

Генетика

[ред. | ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=20[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 249.
  2. [1]
  3. В австралійській глибинці сфотографували рідкісного сумчастого крота. // Автор: Каталіна Маркуш. 09.04.2024
  4. Українські назви не усталені і у спеціальній літературі відсутні!
  5. а б Ronald M. Nowak Walker's marsupials of the world — JHU Press, 2005, pp. 133–134
  6. Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski Mammalogy / Jones & Bartlett Learning, 2010, p. 98
  7. Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes / John Wiley and Sons, 2006, p. 35