Ночви
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Но́чви[1] (від прасл. *nьktjy, род. відм. *nьktjъve)[2], діал. вагани́[3], не́цьки[4], кори́то[5] — видовбані з цільного відрізка деревини коритця прямокутної або човноподібної форми, часто — із завуженими кінцями-ручками, в яких купали дітей, прали білизну, підсівали борошно, розчиняли тісто, сікли овочі та зелень сікачкою, віяли зерно та крупи. У гуцулів терміни «ночви» і «корито» не розрізнялись[6][7].
В українському побуті ночви використовували для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.
- ↑ Ночви // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Вагани // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Нецьки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Корито // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Т. Бетехтіна. Господарське начиння.
- Екскурсія по музею «Бойківщина»
- Вінницький краєзнавчий музей
- Там, де живе дух, що тіло рве до бою…
- Перлини мови мого рідного села
- Ночви // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1155. — 1000 екз.
