Нікета Топія
| Герб | |
 | |
| Дата народження | 1388 |
|---|---|
| Місце народження | Албанія |
| Дата смерті | 1415 |
| Місце смерті | Албанія |
| Батько | Карл Топія |
| Рід | Топія[d] |
Нікета Топія (алб. Niketa Topia, лат. Nicetas Thopia;[1] 1388 — пом. 1415) — володар Круї між 1392—1394 та 1403—1415 роками. Він був членом албанської родини Топіа та позашлюбним сином Карла Топії, князя Албанії (правління 1368—1388).
Нікета Топія був позашлюбним сином албанського князя Карла Топії, народженим від невідомої матері. Разом із сестрою Марією Топією вони єдині визнані позашлюбні діти Карла. Після смерті свого батька в 1388 році через шлюб із старшою сестрою Нікети Оленою Марко Барбаріго успадкував Крую. Крім того, його старший брат Георгій змінив свого батька на посаді володаря Дурреса і назвав себе князем Албанії.[2] Нікета, з іншого боку, успадкував територію на південь від Дураццо.
Після смерті султана Баязида 1402 року багато албанських володарів, у тому числі Нікета Топія, Іван Кастріоті та Коджа Захарія, визнали венеційську владу.[3] Венеційці були зацікавлені в тому, щоб мати якусь буферну зону між ними та наступаючою османською армією. 1403 року Нікета Топія зумів захопити місто Крую у своєї сестри Олени Топії, таким чином отримавши іншу частину території, яка раніше належала родині Топії.[4]
Від шлюбу у Топії була донька Мара Топія. 1407 року вона вийшла заміж за Балшу III Балшича і мала дочку Єлену, названу на честь своєї бабусі Єлени Лазаревич.[5] Щоб вигнати венеційців Балша III і Нікета уклали союз.[6] Після цього під час Першої Скутарської війни Нікета став посередником між Балшею та венеційцями.[7] Наприкінці 1411 року під час однієї сутички він зазнав важкої поразки від військ Теодора II Музаки. Він сам був ув'язнений і завдяки втручанню Рагузької республіки був звільнений, але лише після того, як віддав деякі території навколо річки Шкумбін родині Музака. Після його смерті 1415 року замок Круя потрапив до рук османів.[4]
Одружений з донькою Комніна Аріаніті.[8]
| 8. Танусіо Топія | ||||||||||||||||
| 4. Андрій І Топія | ||||||||||||||||
| 2. Карл Топія | ||||||||||||||||
| 20. Карл II (король Неаполя) | ||||||||||||||||
| 10. Роберт (король Неаполя) | ||||||||||||||||
| 21. Марія Угорська | ||||||||||||||||
| 5. Гелена Анжуйська | ||||||||||||||||
| 11. Невідома коханка | ||||||||||||||||
| 1. Нікета | ||||||||||||||||
| 3. Невідома | ||||||||||||||||
- ↑ Nicolae Iorga (1908). Geschichte des Osmanischen reiches. F. A. Perthes aktiengsellschaft. с. 331.
comes Nicetas
- ↑ Molina, Grabiela. Decoding Debate in the Venetian Senate Short Stories of Crisis and Response on Albania (1392-1402). Brill. с. 83. ISBN 978-9-0045-2093-6.
...George declared himself princeps Albaniae...
- ↑ Hamilton Alexander Rosskeen Gibb (1967). The Encyclopaedia of Islam. Brill. с. 654.
- ↑ а б Anamali, Skënder and Prifti, Kristaq. Historia e popullit shqiptar në katër vëllime. Botimet Toena, 2002, ISBN 99927-1-622-3 p.251-252
- ↑ Spremić, 2004Після конфлікту Балша III у 1407 році одружився з Марою, дочкою албанського володаря Нікети Мотіуса. У нього швидко народилася дочка, яку він назвав у честь своєї матірі Оленою.
- ↑ Aleks Buda (1984). Problems of the formation of the Albanian people, their language and culture. 8 Nëntori. с. 317.
- ↑ Fine, 1994
- ↑ Shuteriqi, Dhimitër (2012). Zana Prela (ред.). Aranitët: Historia- Gjenealogjia-Zotërimet. Toena. с. 97. ISBN 978-99943-1-729-5.
- Fine, John Van Antwerp (1994), The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest, University of Michigan Press, ISBN 978-0-472-08260-5
- Spremić, Momčilo (2004), Ćulibrk, Jovan (ред.), Crkvene prilike u Zeti u doba Nikona Jerusalimca (Serbian) , Cetinje, Belgrade: Svetigora, Publikum, с. 73—108, архів оригіналу за 11 грудня 2013