Обговорення:Вовкове (Ужгородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статтю «Вовкове (Ужгородський район)» поліпшено в рамках тижня Закарпаття 2024
(24 серпня — 8 вересня 2024 року)

Село Вовкове У письмових джерелах село вперше згадується у 1314 році, коли його власник Міхай Волкойскі подарував Вовкове своєму зятю Шандору із Часловців. Родина Часловецьких володіла ним до середини 15-ст. На той час до Вовкового належав великий шмат землі, який простягався від річки Латориці, між потоками Виля і Солотвинський, аж до Маковиці. Родина Часловці турбувалася про свій маєток. Уже у 14-ст. Тут поселилися українські селяни: Андрій, Федір, Яків, Бенедикт, Василь та інші. Поблизу села знаходився виноградник (перша згадка у 1412р.), а в ур. Гурка, на правому березі потоку Виля, у 1380 році був заснований монастир католицького чернечого ордену павлікіанців ( проіснував до середини 16-ст.) Згідно перепису 1427 року родина Часловці мала у Вовковомв 19 селянських наділів та будинків шолтеса (шолтеси – люди, які наймалися заселенням сіл). Саме у цей час його власники стають могутні володарі середнянського замку родина Добо, які приєднують Вовкове до своєї домінії. Середнянська домінія включала окрім Середнього ще такі населені пункти: Завода (Руські Комарівці), Ляхівці, Худльово, Дубрівка, Бачава, Ірлява, Кибляри, Лінці й Андрашовці. У 17-ст. володарями села стають Другети і їх нащадки. Це був несприятливий період для його розвитку. Проте, найважчими виявилися перші десятиліття 18-ст., коли внаслідок війни угорців проти австрійців під керівництвом Ференца Ракоці ІІ (1703-1711рр.) дясятки сіл на Ужанщині стали безлюдними. Така доля спіткала і Вовкове – перепис 1717 року не зафіксував у ньому жодного жителя. Повторне заселення села відбувалося повільно. Ще й у 1751 році тут проживало всього 4 родини, про які відомо, що усі вони були вихідцями із с.Туриця Перечинського району. Своєї церкви не мали, а ходили у Ляхівці. У другій половині 17-ст. за часів Марії Терезії кількість жителів Вовкового різко зростає за рахунок нових переселенців. До цього долучилися і нові пани села, зокрема родина Гілані. У 1806 році церковний перепис показав, що у селі проживало менше 300 греко-католиків, а місцевий приход був на той час філіалкою Руських Комарівців. Десь у цей же час у Вовковому побудували кам’яну церкву ( на 1856 рік, вона вже стояла ), а сам приход став відділенням Середнього. У великому географічному словнику Угорщини на 1850 рік про село повідомляється наступне: «Волкойо, руське село в комітаті Унг; поштове відділення за чверть милі у Середньому; жителі : 400 греко-католиків, 2 римо-католики і 7 євреїв. Землевласників кілька». Пізніше кількість жителів дещо зросла, але ледве перевершувала пів тисячі, а на передодні І-св. війни (1908р.) перепис зафіксувала всього 319 греко-католиків. У найдавніших письмових джерелах назва села виступає у формі Волкойо. У 18-ст. є відомості про назву «Вовковія» замінили офіційною угорською назвою «Унгордош». У чеські й радянські часи село стало називатися «Вовкове».

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1847р.) УГКЦ Деревяна церква стояла колись трохи нижче теперішньої типової мурованої церкви, повернутої на початку 1990-х років греко-католикам. Згідно із записом церківника Михайла Годинки в старому Евангелії, церкву збудовано 1847р., «оправлено» 1876 р., обновлено в 1912 і 1936 роках за священника Р.Кабація, коли видатки склали 20 тис. Корон. Спочатку церква була вкрита шинглами, потім етернітом, а з 1957р. Бляхою. У 1958р. проведено електрику. У 1978р. за священника о. Василя Терпая, кураторів Івана Бакасі та Івана Вербича художник Ф Решетар із сином оновили малювання інтерєру. Гарний Іконопис очищено, але не перемальовано. Цю роботу виконали художник Олег Гораль та золотарі Василь Гладун та Ігор Мозель. Один з кураторів Михайло Свида твердив, що церкву збудували 1817 року а цифра «4» з’явилася пізніше. Інформація викладена 5.01.2009 року. Продовження буде...

Розпочати обговорення про Вовкове (Ужгородський район)

Почніть обговорення