Обговорення:Роздільне (Самбірський район)
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
Історія села РОЗДІЛЬНЕ(РОЗДІЛОВИЧІ) На горбах між річкою Стрвяжем Болозівською з півдня і Вишенькою з півночі в сиву давнину існувало велике село, а може містечко(про це знаємо з оповідань наших предків). Богословка чи Ярославка, а пізніше Купно. Там відбувалися великі торги кіньми. Під час великого татарського нападу ця місцевість була вщент знищена, а людей молодих і здорових забрали в полон. Дітей і стариків через опір місцевого населення було вбито. Якимось чудом декільком родинам вдалося спастись. Чотири сімї пішли болотами і лісами на північний захід над озером, де тепер село Купновичі, що від спаленого села Купно і дістало таку назву. Інших три сімї пішли прямо на північ болотом до річки Вишенька, де також були тоді ліси(на теперішній «німецькій» і долини «малого ставка»). Жили люди біля озер і лісів для власної оборони, так як татари їздили тільки на конях, то в болото вони не їхали, так люди і ховались, спасаючись від татарського полону і страшної каторги. З часом сімї розжилися і так виникло два села: одне Купновичі, а друге – Розділовичі (Розджаловичі), тепер Роздільне. Землі на яких виникли села були державні, як їх називали тоді Камаральні(Камаральщина). На панщину не ходили, а відробляли певну кількість днів в Сприні в лісах. Тоді населення займалося переважно сільським господарством(землеробством), крім того ремісництвом і ткатством. Так як люди жили в лісах і біля озер і річок, то тут займалися полюванням та рибальством. В селі Розділовичі було самоврядування. Цей управитель мав у користувані біля семи моргів земель(від дороги по Рондяків…). Крім того був управитель державних земель Яримовський, який жив там де зараз Слупський Григорій(Киричинський Григорій). Яримовський мав в користуванні 8 грунтів(1 грунт-12 моргів). Для священика також було 8 грунтів. Після скасування панщини землі селянства і управителя розділили населенню. Почали приходити звідусіль люди і тут поселялись. Землю поділили на грунти. Тоді не дозволялось ділити землю, а тільки залишати найстаршому синові, а усім решту дітям цей найстарший мав сплатити грішми. В той час ще більше почалось розвиватись ремісництвом. В селі було 60 господарств по 12 моргів землі. Було дуже мало так званої землі громадської(берег, так зване біля церкви «оболоне» від Помажака до потока, від цвинтаря по обох боках дороги, та біля школи). Для школи було виділено сім моргів землі. На тому місці де зараз клуб(старий) стояла корчма. Корчмар жид Гертнер користувався також землею, так зване корчемне від клубу по запотік. Саме старші родини села Роздільне (Розділовичі) – Чернявський, Ціхоцький, Тиховський. Багато родин перестало існувати – вимирали, так як Гордон де зараз Тиховський Лев, Білоус, де Спринський Іван, Костіви, Поміровські, де Киричинська Наталя, поляк Гловочквський, Коваль Тургинович, де був Волянський, а зараз Чернявська Анна. Школа започаткована давно, спочатку в хаті вчив дяк. Пізніше збудували деревяну школу і церкву, які згоріли під час нападу татар. В 1840 році розпочато будівництво мурованої церкви за кошти населення і збірки дозволені урядом(так звані квести), люди жертвували на храм Господній. Громада пожертвувала на церкву долину берег, користувався нею уряд церковний. Люди продали ділянку лісу в Сприні, а гроші використовували на будівництво церкви і школи. Школу будували деревяну.