Перейти до вмісту

Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка19

Вміст сторінки не підтримується іншими мовами.
Додати тему
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

http://bestmc.at.ua/index/0-15

Оля Цибульська
Основна інформація
Повне ім'яЦибульська Ольга Павлівна
Дата народження14 грудня 1985(1985-12-14) (39 років)
Місце народженняРадивилів
ОсвітаНаціональна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Оля Цибульська — українська співачка, телеведуча, переможниця першої української «Фабрики зірок».

У 2007 році разом з Олександром Бородянським перемогла у першій українській «Фабриці зірок». Коли закінчився даний проект почала вести на Новому каналі передачу «Кліпси».

У 2009 закінчила Академію керівних кадрів культури і мистецтв.

У минулому учасниця дуету «Опасные связи». Лауреат багатьох вокальних конкурсів державного та міжнародного рівня («Ялта-Москва-транзит», «5 звезд», «Интервидение»). Ведуча шоубізнесових новин у «Золотому Грамофоні» на «Русском Радио», каналі М1. Пісні Ольги Цибульської, серед яких найвідоміші та екранізовані «До ранку», «Сонечко», «Метелики-бабочки», «А он мне нужен!», «Держи меня», регулярно ротуються на радіо, зняты на них кліпи мають сотні тисяч переглядів на Youtube[1].

У 2015—2016 роках на Новому каналі брала участь у шоу Хто зверху? та Суперінтуїція (виграла у Віктора Бронюка), у новому сезоні програми Що? Де? Коли?, що з жовтня 2016 виходить на ICTV.[2] Також була теле- та радіо-ведучою низки розвальних програм, а також нічної науково-пізнавальної програми про видатних українців на Новому каналі. Стало відомо, що Цибульська також стане ведучої церемонії відомої премії M1 Music Awards 2016 [3] .

У 2016 році приєдналася до всесвітньої інформаційної кампанії ООН — Цілі сталого розвитку та підтримує ціль № 4 Якісна освіта.[4]

Оля Цибульська готується презентувати книгу восени 2016 року про те, як встигати все: займатися кар'єрою, сім'єю, як не боятися народжувати.[5]

7 січня 2015 року Ольга Цибульська народила сина.

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Оля Цибульська «До ранку»
  2. ↑ На телегрі Що? Де? Коли?
  3. ↑ Оля Цибульська: таємниці очікуваної події M1 Music Awards 2016
  4. ↑ Цілі сталого розвитку
  5. ↑ Майбутня презентація книги

Посилання

[ред. код]

ія:Уродженці Радивилова]] я:Українські поп-співаки]] 

Garg@email.ua,

Премія «Фенікс» (науково-фантастична), Премія імені Бертрама Чендлера , Премія імені Роберта Гайнлайна (науково-фантастична) , Меч без імені (премія) 

По-перше, мене не дуже хвилює думки заскарузлих літературознавців, що загрібають до лона так званої "великої" (реалістичної) літератури від фантастики все, що вони вважають достойним цього наймення. Коли ми ведемо розмову про фантастику, то я звертаю погляд на роботи жанрових критиків-фантастикознавців, що розглядають увесь жар в комплексі та в усьому його різноманітті, а не куці об'їдки літератури, що відносять до фантастики високопарні позажанрові критики, що вважають фантастику низькопробним чтивом. Так було за часів Союзу, не далеко від цього відійшли поважні критики певного штибу й на заході.

Ось приклади статей відомих критиків-фантастикознавців на цю тему, що розкривають питання з саме з боку жанрових майстрів, а не:

  • https://www.litmir.me/br/?b=235063 у статтях на початку книги Beyond the Wall: Exploring George R. R. Martin's A Song of Ice and Fire, From A Game of Thrones to A Dance with Dragons на на цю тему (хоч і в не дуже пристойному рос.перекладі) висловлються Роберт Сальваторе, Джеймс Лоудер та деякі інші відомі критики та письменники англомовної фантастики.
  • http://epizodsspace. no-ip.org/bibl/tm/2000/10/romantika.html - ця стаття відомого російського критика та письменника-фантаста Анта Скаландіса.
  • http://nevmenandr.net/nazarenko/sf.php - ця стаття одного з найпомітніших українських критиків-фантастикознавців та письменника-фантаста Михайла Назаренка, на нею Користувач:Ilya теж варто звернути увагу. Можливо ви знайдете там відповіді.

Щодо Борхеса численні відомі критики фантастики вважають його фантастом, усі провідні енциклопедії фантастики та аторитетні бази фантастики різними мовами містять статті чи сторінки про Борхеса:

. Більше того сам Борхес не лише писав фантастику, він дуже поважав її та був укладачем антологій наукової фантастики.


http://archivsf.narod.ru/1926/vsesvit/index.htm http://nevmenandr.net/nazarenko/sf.php http://archivsf.narod.ru/persona/person_r.htm#0002 

http://bvi.rusf.ru/fanta/fwho098.htm

Игорь Георгиевич ХАЛЫМБАДЖА (Х.АЛЫМОВ; Игорь ГЕОРГИЕВ; И.ГОРЕВ; В.СИЗОВ; Игорь ТОЛЬЕВ; Т.ХАРЛАМОВ; В.ХАСТУНИДИ; Игорь ЧЕБАНЕНКО; И.О.ЧЕБАРТЫНОВ) (1933-1999), русский фэн, люден, библиограф и биограф, писатель, критик, историк фантастики, председатель свердловского КЛФ «Радиант», автор сборников «Сказка XXI века», «Вкус жизни», «Торговцы солнцем. Экскурсия в палеозой», справочника «Фантасты и сказочники: Россия, СССР, СНГ».

http://www.fantastika3000.ru/authors/h/halymbad.i/halymbad.htm

(1933-1999)

Рус. сов. библиограф, критик, ред., прозаик и коллекционер НФ, видный деятель отечеств. фэндома. Род. в Котовске (Тамбовской обл.), окончил Казанский ун-т; ок. 40 лет проработал геологом; потом переключился на творческую и ред.-изд. деятельность, ред. екатеринбургских журналов НФ: "Икар" (1992-93) и "ПиФ" (с 1996 г. по наст. время), а также неск. фэнзинов. Первая НФ публикация - "Волшебные бутсы" (1963). Живет в Екатеринбурге. Собственное НФ тв-во Х. невелико, его р-зы составили сб. - "Сказка XXI века" (1992) и "Вирус жизни" (1994). Значительно более Х. известен своей активной деятельностью в обл. НФ библ., за к-рую он в 1991 г. был награжден Премией им. И.А.Ефремова. Х. опубл. свыше 100 статей по истории отечеств. фантаст. лит-ры, а в соавт. с В. Бугровым составлены фундаментальные аннотированные библ. - "Фантастика в русской дореволюционной лит-ре" (1983) и "Советская довоенная фантастика" (вып.1 - 1986, вып.2 - 1989, вып.3 - 1992). Неок. осталась др. капитальная работа Х. - библ. "Фантастика, изданная в России и СССР" (Кн.1 - "Фантастика, опубликованная на Урале в 1881-1991 гг."; вып.1-3 - 1991-92); в наст. время под общей ред. Х. готовится к изд. биобибл. справочник "Фантасты и сказочники: Россия, СССР, СНГ". Х. стоял у истоков отечеств. фэндома, один из инициаторов проведения отечеств. фестиваля НФ - "Аэлита", инициатор создания НФ премии "Старт", основатель Ассоциации библиографов НФ.

http://www.fandom.ru/about_fan/fantasto/halymbadza_i.htm

© Е. Харитонов, 2003 Харитонов Е. Наука о фантастическом в России: Биобиблиографический справочник. Исправленная и дополненная версия: 19 мая 2003 г. Любезно предоставлено автором Библиограф, историк литературы, прозаик, видный деятель отечественного фэндома. Родился в г. Котовске Тамбовской области. Жил и умер в Екатеринбурге. Окончил Казанский университет. Около 40 лет проработал геологом. Издавал критико-библиографические ньюслеттеры "Библиографический листок", "Буквоед", "Бомбадил" и др.; в 1992-1993 гг. - редактор литературно-критического журнала фантастики "Икар". Основатель и бессменный руководитель Содружества библиографов фантастики СНГ. Лауреат премии им. И. А. Ефремова - за вклад в развитие и пропаганду отечественной фантастической литературы (1991), специального приза фестиваля "Фэндом-99" (Пермь, 1999. Посмертно), премии "Странник" (СПб., 1999. Посмертно). Писать рассказы начал в школьные годы. Первая публикация - рассказ "Волшебные бутсы" (1963); многие рассказы объединены в авторских сборниках "Сказка ХХI века" (Екатеринбург, 1992), "Вкус жизни" (Екатеринбург, 1994), "Торговцы солнцем. Экскурсия в палеозой" (Екатеринбург, 1997). С начала 1960-х гг. активно занимался коллекционированием и библиографией фантастики, владел одной из самых крупных частных библиотек России. Опубликовал свыше ста статей и заметок о малоизученных страницах русской литературы (в первую очередь, фантастической и литературной сказки), забытых именах, статей по истории издания фантастики в России. В библиографии нередко выступал как первопроходец. В соавторстве с В. И. Бугровым (см.) составил уникальные аннотированные биобиблиографические указатели "Фантастика в русской дореволюционной литературе" и "Советская довоенная фантастика" (1983-1992). Под его редакцией подготовлена капитальная многотомная библиография "Фантастика, изданная в России и СССР", но увидели свет только первые три выпуска раздела "Фантастика, опубликованная на Урале в 1881-1991 гг. " (1991-1992). В данной работе, рассматривающей фантастику в широком аспекте (НФ, сказка, фельетоны, рождественские рассказы и т. п.), отражена информация о книжных изданиях, публикации в журналах и газетах, раскрыты многие псевдонимы. Внимания заслуживает биобиблиографический справочник "Фантасты и сказочники: Россия, СССР, СНГ" под редакцией Х., в котором представлена информация о свыше 10 тыс. авторов прошлого и настоящего. Немаловажна и другая ипостась творческой деятельности Х. Он один из организаторов первого отечественного ежегодного фестиваля фантастики и одноименной премии "Аэлита", инициатор НФ-приза "Старт", вручаемого за лучшую первую книгу в жанре фантастики, и приза им. В. И. Бугрова - за вклад в пропаганду и изучение фантастики. В 1999 г. учрежден Орден Рыцарей Фэндома им. Игоря Георгиевича Халымбаджи, присуждаемый за вклад в развитие отечественного фэндома (движение писателей-фантастов и любителей фантастики). __________________________

Фантастика, опубликованная на Урале в 1881-1991 гг.: Библиогр. указ. - М.; Екатеринбург: Стожары,1991-1992. - Вып. 1: 1882-1944 гг. - 1991. - 72 с.; Вып. 2: 1945-1972 гг. - 1992. - 100 с.; Вып. 3: 1973-1985 гг. - 1992. - 95 с. - В с

________

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення_користувача:Yasnodark/Чернетка19&oldid=23251498