Перейти до вмісту

Ободівка (Гайсинський район)

Координати: 48°23′57″ пн. ш. 29°15′37″ сх. д. / 48.39917° пн. ш. 29.26028° сх. д. / 48.39917; 29.26028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ободівка
Герб
Палац Собанських
Палац Собанських
Палац Собанських
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Тер. громада Ободівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA05040150010062907
Основні дані
Засноване 1570
Населення 3150
Площа 4,35 км²
Густота населення 805,98 осіб/км²
Поштовий індекс 24353
Телефонний код +380 4343
Географічні дані
Географічні координати 48°23′57″ пн. ш. 29°15′37″ сх. д. / 48.39917° пн. ш. 29.26028° сх. д. / 48.39917; 29.26028
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 24353, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Ободівка, вул. Ватутіна, 6
Карта
Ободівка. Карта розташування: Україна
Ободівка
Ободівка
Ободівка. Карта розташування: Вінницька область
Ободівка
Ободівка
Мапа
Мапа

CMNS: Ободівка у Вікісховищі

Городище в с. Ободівка

Ободі́вка — село в Україні, у Гайсинському районі Вінницької області. Від 25.10.2020 року центр Ободівської сільської територіальної громади. Населення становить 3150 осіб[1]. На південь від села розташований ботанічний заказник «Гайдамацька Балка».

Розташування

[ред. | ред. код]

Вся Ободівка розділяється на п'ять частин: західна «Лази», південно-західна «Кучугури», північна «Посьолок», східна «Сосни», та північно-східна «Містечко». Територіальна громада межує із селами Баланівка, Жабокричка, Цибулівка та Н.Ободівка Гайсинського району. Через Ободівку проходять дві автотранспортні загальнодержавні магістралі що з'єднують південні та центральні області з західними та Молдовою, це дає можливість сполучення з будь якими куточками України та ближнього зарубіжжя.

Історія

[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки, архівні документи та перекази свідчать про те, що в X ст. біля гори Миска містилось городище з досить розвиненою культурою.

Точної дати заснування села не знайдено в письмових джерелах, але відомо, що село існувало під назвою Бадівка ще в період володіння Литовським королівством землями Східного Поділля (1385-1569 рр.).[2]

У першій половині XVII століття Ободівка була великим містечком і входила до Брацлавського воєводства. Мандруючи Поділлям, у червні 1654 року, Булос ібн аз-Заїма аль-Халебі (Павло Халебський) залишив у своїх спогадах запис:

«Ми виїхали з Жабокрича: панотці в ризах з корогвами провели нас за місто, як це у них заведено. Дорогою ми проїздили через велику річку. На ній пороблено шлюзи для збирання риби та води для млинів, і ми тому вельми чудувалися.

Проїхавши дві милі, ми дістались до міста, значно більшого і кращого тих, які вже поминули, ім'я йому – Ободівка. Воно має чимале високе укріплення. Ми в'їхали таким же чином, як вже розповідалося, мостом над ставком у середмісті. Назустріч нам вийшли, за звичаєм, панотці в ризах, з хрестами і корогвами, а також урядовці міста і все його населення, навіть діти та жінки. У місті стоять дві дерев'яні церкви: в ім'я Успення Богородиці й Святого Михайла, величні та високі, з банями та дзвіницями, що привертають увагу ще звіддалеки. Нам траплялося відвідувати пишні церкви зимові і літні, з численними скляними вікнами, які тішать око; їх збудовано нещодавно, вже за гетьмана Зіновія Хмеля (хай продовжить Господь життя його!). На честь найшанованіших святих у козаків даються імена, як чоловікам, так і жінкам. Священики ж їхні мають особливий знак: вони носять ковпаки з чорного сукна з чорною опушкою, які не відрізняються від оксамитових. У багатих панотців ковпаки з чорного оксамиту і з соболиним хутром. Протопіп носить суконний капелюх з хрестом; багаті – чорний оксамитовий. Перед архієреями вони стоять простоволосі,так само і в церкві.

Ми вирушили з Ободівки в середу вранці 14 червня і їхали поміж садами, яким нема кінця-краю, і річками праворуч і ліворуч. Розмаїті посіви заввишки в людський зріст розливалися на всі боки, наче величезне море...»[2]

У 1718 році селище належало Йосифу Потоцькому. У 1786 р. разом із сусідніми селами продане Станіславу Потоцькому , а в 1787 – Каетану Собанському.

Собанські оселилися в Ободівці на 130 років. Цей рід, герба Юноша, походив з Собаніце, що знаходиться у Мазовії. У XVII столітті Собанські належали до дрібної шляхти, а у XVIII у їхній власності були значні маєтності східних воєводств Речі Посполитої. Собанські займали високе становище у суспільстві і приймали активну участь у різних історичних подіях.

У 1812 році місцевий поміщик — шляхтич Міхал Собанський  (1755—1832)— отримав для Ободівки право називатись містечком. Палац в 1900 році був перебудований наступником, теж Міхалом Собанським молодшим. Від фронту портик з рядом чотирьох колон, по боках вони подвійні. Біля палацу парк, який було закладено Діонісієм Міклером.

З серпня 1924 року в маєтку поселились бійці кінармії Котовського, організувавши тут «Бессарабську комуну». Палац, який нараховував 77 кімнат комунари вважали непридатним для житла через великі розміри приміщень. В кінці 1920-их років комунари добудували одноповерхову частину палацу, яка утворювала внутрішній дворик, другим поверхом. Невдовзі у палаці відкрився будинок відпочинку для командного складу 2-го кавалерійського корпусу.[2]

1959 створено Ободівський краєзнавчий музей

23 лютого 2014 року у селі невідомими було демонтовано пам'ятник Леніну. Пізніше і пам'ятник Котовському.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Ободівської сільської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3405 97.12%
російська 83 2.37%
румунська 14 0.40%
білоруська 3 0.09%
інші/не вказали 1 0.02%
Усього 3506 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Останні свої роки в Ободівці провів відомий український поет, автор широко знаних пісень «Сніжинки падають», «У Карпатах ходить осінь», «Незрівнянний світ краси» та ряду інших Анатолій Фартушняк. Музику до цих творів написав відомий композитор і режисер Левко Дутківський. З цими піснями своє творче життя починали Василь Зінкевич, Софія Ротару, Назарій Яремчук.

Немировський Федір Іванович, 1940 р.н.будівельник, головний інженер- архітектор Тростянецького району Вінницької області, народився в с. Ободівка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ПАСПОРТ ОБОДІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ | Ободівська сільська територіальна громада Гайсинський район Вінницька область. obodivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  2. а б в Ободівка. Історична довідка. Своя громада. субота, 13 березня 2021 р. Процитовано 24 вересня 2022.
  3. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Войтенко Євгеній Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
  7. Гунько Володимир Васильович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
  8. Деміхов Олег Ігорович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
  9. Кіпорук Володимир Миколайович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 березня 2024.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Antoni hr. (primog.) Sobański h. Junosza. Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  13. Тлустий Денис Вікторович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
  14. Трохименко Сергій Антонович. obodivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 березня 2024.
  15. Что русскому здорово, то украинцу смерть [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • П.І. Васильєв, О.В. Іванова. Ободі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С. 616-624.
  • Павлушенко О. А. Етнолінгвістичний аналіз номінацій звичаїв, обрядів, ігор та розваг в мікросистемі говірки села Ободівка / О. А. Павлушенко, В. Д. Гарбуз // Лінгвістичні студії: зб. наук. ст. — Вінниця, 2008. — Вип. 1. — С. 163-167.

Посилання

[ред. | ред. код]