Обуховичі
| село Обуховичі | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Вишгородський | ||
| Рада | Іванківська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA32100050400017322 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1500 | ||
| Перша згадка | 1500 (524 роки)[1] | ||
| Населення | 1640 | ||
| Площа | 6,1 км² | ||
| Густота населення | 268,85 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 07254 | ||
| Телефонний код | +380 4591 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°59′8″ пн. ш. 29°46′18″ сх. д. / 50.98556° пн. ш. 29.77167° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
148 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07254, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Обуховичі | ||
| Карта | |||
  Обуховичі | |||
 Обуховичі | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Обухо́вичі — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Населення становить 1640 осіб.
Село віднесене до III зони добровільного гарантованого відселення.
Село Вишгородського району Київської області. Входить до складу Іванківської селищної громади.
Відстань від Обуховичів до центру громади — 12 кілометрів. До обласного центру та найближчої залізниці — 82 кілометри.
Через Обуховичі проходить автомагістраль Р — 02 Київ — Овруч в напрямку до республіки Білорусь.
Через село тече річка Мурава, права притока Болотної.
Перша згадка про село датується кінцем XVI століття.
Наприкінці лютого до початку квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.
Станом на 1 січня 2008 року в Обуховичах проживало 1432 особи.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,32% |
| російська | 2,50% |
| інші/не визначилися | 0,18% |
Обуховицьке ткацтво — узористе ткацтво, нематеріальна культурна спадщина. Вироби обуховицьких майстринь прославились не лише в Україні, а й закордоном, а багатьом з них неодноразово присвоювався державний «знак якості», зокрема виробами жителів Обуховичей милувались в Канаді, Японії та Болгарії. Нитка піткання, яку прокладає човник, лягає поверх чи під низом ниток основи, а певна послідовність цього чергування і створює врешті той чи інший візерунок, що укладається поперечними смугами на всю ширину тканини. Цей спосіб ткацтва називається ремізно-човниковим. Саме цією технікою з давніх часів користувалися обуховицькі ткалі для створення узористих рушників скатертин-настільників, ряден тощо. В обуховицьких рушниках, виконаних технікою ремізно-човникового ткацтва, деякі елементи візерунка виконуються способом ручного перебору (тут його називають «тканням під руку»). У цій техніці група ниток основи відтягується вручну, і між ними прокидається, також рукою, а не човником, нитка, змотана у невеликий клубочок. Це дає змогу смузі орнаменту чергувати окремі візерунки різного кольору. Зокрема, так робляться візерунки у вигляді кількох вертикальних стовпчиків, які в Обуховичах називають «мотилями». Візерунки пістрявотканих «радюжок» - покривал, якими вкривають ліжка та дивани, називають «шибами», «барвінком» та «хмарами». Ромбічні візерунки рушників, що чергуються зі смугастими мотилями, називають проскурками, а дрібний візерунок ряден, який у деяких місцевостях зветься «риб’ячою лускою», тут має назву «кружок».[3]
В Обуховичах є Музей ткацтва (працює з 1984 року)[4], Обсяг фондів музею — 150 одиниць (декоративно-ужиткове мистецтво — 8748, твори із тканини — 68, та ін.). Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, школа І — III ступенів.
Для мешканців Обуховичів характерними є картопляно-льонарський напрямок ведення сільського господарства та тваринництво.
- народилися
- Бондарева Ольга Кирилівна (нар. 1932) — майстриня декоративного мистецтва, ткаля.
- Верес Валентина Іванівна (нар. 1951) — майстриня художнього ткацтва.
- Верес Ганна Іванівна (1928—2003) — майстриня художнього ткацтва.
- Верес Олена Іванівна (1962—2009) — українська художниця перебірного ткацтва.
- Пособчук Марія Маркелівна (1900—1992) — народна майстриня художнього ткацтва.
- Скопич Петро Іванович (нар. 1940) — заслужений меліоратор Української РСР.
- Шабельніков Михайло Федорович (нар. 1927) — фельдшер, заслужений працівник охорони здоров'я України.
- мешкав
- Варельджан Микола Альбертович (нар. 16 січня 1960) — заслужений працівник соціальної сфери України (29.10.2009), директор Сукачівського психоневрологічного будинку — інтернату, нагороджений Дипломом лауреата і почесним знаком «Патріот Київщини — 2007», його ім'я вміщене в довіднику «Ділова Київщина» (2007) та в енциклопедії «Кращі люди України» (2009). Уродженець с. Кіщенці Черкаської області, з 1986 р.
-
Ставок в Обуховичах -
Краєвид поблизу села
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Унікальну традицію ткацтва з Київського Полісся визнали нематеріальної культурною спадщиною: в чому її особливість
- ↑ Музей ткацтва. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
