Оксид марганцю(III)
Оксид марганцю(III) | |
---|---|
Систематична назва | Манган(III) оксид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1317-34-6 |
Номер EINECS | 215-264-4 |
RTECS | OP915000 |
SMILES | O=[Mn]O[Mn]=O[1] |
InChI | InChI=1S/2Mn.3O |
Властивості | |
Молекулярна формула | Mn2O3 |
Молярна маса | 157,874 г/моль |
Зовнішній вигляд | чорні кристали |
Густина | 4,57—4,60 г/см³[2] |
Тпл | 1080 °C (розкл.)[2] |
Розчинність (вода) | нерозчинний |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-959,0 кДж/моль |
Ст. ентропія S 298 |
110,5 Дж/(моль·К) |
Теплоємність, c p |
107,7 Дж/(моль·К) |
Пов'язані речовини | |
Інші катіони | оксид марганцю(II) |
Пов'язані речовини | моногідрат оксиду марганцю(III) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Окси́д ма́рганцю(III), ма́нган(III) окси́д — неорганічна сполука, оксид складу Mn2O3. Являє собою чорні, парамагнітні кристали. Сполука нерозчинна у воді, проявляє осно́вні та дуже слабкі кислотні властивості.
У природі поширений у вигляді мінералів манганіту, брауніту, біксбіїту.
Оксид марганцю(III) не зустрічається в природі у вільному стані, але входить до складу інших сполук. Так, найпростішою з утворюваних сполук є гідрат оксиду Mn2O3·H2O, поширений у вигляді мінералу манганіту.
Разом із оксидом марганцю(II) Mn2O3 входить до складу брауніту MnIIMnIII6SiO12. Іншим поширеним мінералом є біксбіїт (MnII,FeII)2O3 (до 82,5% Mn2O3)[3]
Оксид марганцю являє собою парамагнітні чорні кристали, нерозчинні у воді та лугах. При температурі понад 940 °C частково розкладається із утворенням змішаного оксиду MnO·Mn2O3.
Оксид кристалізується у двох модифікаціях: α-Mn2O3 та γ-Mn2O3.
Методи отримання оксиду Mn2O3 відрізняються в залежності від необхідної модифікації сполуки. α-Модифікація оксиду марганцю(III) утворюється при окисненні MnO. Першопочатково в цій реакції утворюється оксид MnO2, який за підвищення температури розкладається із утворенням Mn2O3:
Та сама модифікація утворюється при прокалюванні солей MnCO3, Mn(NO3)2 на повітрі або галогенідів марганцю(II) у струмені кисню. α-Форму можна синтезувати і тривалим нагріванням γ-модифікації.
γ-Модифікація утворюється при нагріванні γ-MnO2 протягом 78 годин при 500 °C або гідрату Mn2O3·H2O при 250 °C у вакуумі протягом 72 годин[4]:
Оксид марганцю(III) не розчиняється у воді, за тривалого нагрівання може окиснюватися до MnO2:
При високій температурі частково розкладається з утворенням змішаного оксиду MnO·Mn2O3:
Mn2O3 проявляє осно́вні властивості, а також дуже слабки кислотні. Він взаємодіє з кислотами та деякими кислотними оксидами. У розведених кислотах-окисниках манган диспропорціонує на солі Mn(II) та нерозчинний оксид Mn(IV).
При сплавленні із багатьма оксидами металів утворюються манганіти типу шпінелі MeII[MeIII2O4] або перовськіту MeIII[MeIIIO3]. До таких сполук відносяться Zn[Mn2O4], Co[Mn2O4], La[MnO3] тощо.
Оксид марганцю відновлюється воднем, алюмінієм, оксидом вуглецю до металу:
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |