Оксид цезію
Оксид цезію | |
---|---|
Кристалічна структура Cs2O
| |
Назва за IUPAC | Цезій оксид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 20281-00-9 |
Номер EINECS | 243-679-0 |
SMILES | [O-2].[Cs+].[Cs+][1] |
InChI | InChI=1S/2Cs.O/q2*+1;-2 |
Властивості | |
Молекулярна формула | Cs2O |
Молярна маса | 281,810 г/моль |
Зовнішній вигляд | помаранчеві кристали |
Густина | 4,65 г/см³[2] |
Тпл | 490 °C[2] |
Розчинність (вода) | сильнорозчинний |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-345,8 кДж/моль |
Ст. ентропія S 298 |
146,9 Дж/моль·К |
Теплоємність, c p |
76,0 Дж/моль·К |
Пов'язані речовини | |
Інші аніони | пероксид цезію, супероксид цезію |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Окси́д це́зію — неорганічна бінарна сполука Цезію та Оксигену складу Cs2O. Помаранчеві кристали, які червоніють при нагріванні і згодом стають чорними. Проявляє сильні осно́вні властивості. Основними природними джерелами оксиду цезію є мінерали полуцит і вороб'євіт.
Оксид цезію зустрічається у земній корі у мінералах, багатих на SiO2 та Al2O3 (часто разом з оксидом рубідію). Основними мінералами, які містять Cs2O є полуцит і вороб'євіт. Незначні його кількості присутні також у лепідоліті та амазоніті.
Оксид цезію предсталяє собою помаранчеві кристали. При нагріванні кристали червоніють і невдовзі стають чорними. Сполука стійка до сухого повітря, але чутлива до світла (темнішає та розкладається). Активно взаємодіє з водою та дещо менше зі спиртами.
Оксид цезію можна синтезувати взаємодією цезію з киснем на холоді:
При звичайних температурах продуктом спалювання цезію є його супероксид. Прокалюванням супероксиду можна отримати оксид:
Оксид також утворюється при прокалювання карбонату цезію:
За підвищених температур оксид цезію розкладається:
Активно взаємодіє з водою, утворюючи сильнолужний розчин гідроксиду цезію:
В атмосфері водню з Cs2O швидко утворюється його гідрид та гідроксид:
Проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами, кислотними оксидами а також рідким амоніаком:
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)