Олаф IV Гоконссон
Олаф IV Гоконссон дан. Oluf II норв. Olav IV | ||
| ||
---|---|---|
1376 — 1387 | ||
(під іменем Олаф II) | ||
Попередник: | Вальдемар IV Аттердаг | |
Наступник: | Марґрете I Данська | |
| ||
1380 — 1387 | ||
(під іменем Олаф IV) | ||
Попередник: | Гокон VI Маґнуссон | |
Наступник: | Марґрете I Данська | |
Народження: |
1370[1][2][3] Фортеця Акерсхус, Осло[d], Норвегія | |
Смерть: |
1387 Falsterbod, Веллінґе, Мальмегус, Швеція | |
Поховання: | Sorø Abbeyd | |
Країна: | Норвегія і Королівство Данія | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Фолькунги | |
Батько: | Гокон VI Маґнуссон | |
Мати: | Марґрете I Данська | |
Олаф IV Гоконссон (1370 — 1387) — король Данії з 1375 до 1387 року як Олаф II, Норвегії з 1380 до 1387 року. Походив з династії Фолькунґів.
Був сином Гокона VI, короля Норвегії, та королеви Марґрете. Після смерті у 1375 році Вальдемара IV, короля Данії, Маргарита домоглася обрання свого сина новим королем.
3 травня 1376 року відбулася його коронація. Проте влада Олафа була номінальною — за нього керувала країною Марґрете I. Після смерті 12 вересня 1380 року норвезького короля Гокона Марґрете I у свою чергу домоглася обрання новим королем Норвегії Олафа. Таким чином була укладено дансько-норвезьку унію. Проте обома державами фактично володарювала Маргарита.
Після цього політика Маргарита була спрямована на те, щоб зробити Олафа новим королем Швеції. У 1385 році в Сконе (південна Швеція) його оголосили новим королем Швеції. Марґрете збирала сили, щоб скинути зі шведського трону Альбрехта Мекленбурзького. Проте цим сподівання не дано було виконатися — 23 серпня 1387 року Олаф раптово помер, не залишивши спадкоємців.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Albrectsen, Esben Danmark-Norge 1380—1814. B. 1 Fællesskabet bliver til : 1380—1536 (Danske historiske forening. 1981) (дан.)