Ольга Федорівна (велика княгиня)
Цецилія Августа Баденська | |
---|---|
нім. Cäcilie Auguste von Baden | |
Ім'я при народженні | англ. Princess Cäcilie Auguste of Baden |
Народилася | 20 вересня 1839 Карлсруе, Баден |
Померла | 12 квітня 1891 (51 рік) Харків, Російська імперія |
Поховання | Петропавлівський собор |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | давньоруська |
Суспільний стан | аристократія і Член королівської родини |
Титул | Grand Duchessd і принцеса |
Конфесія | православна церква |
Рід | Церінгени |
Батько | Леопольд (Великий Герцог Баденський) |
Мати | Софія Шведська |
Брати, сестри | Александріна Баденська, Марія Баденська, Prince Wilhelm of Badend, Фрідріх I (Великий Герцог Баденський), Людвіг II (Великий Герцог Баденський) і Prince Karl of Badend |
У шлюбі з | Михайло Миколайович Романов |
Діти | Микола Михайлович (Романов), Анастасія Михайлівна Романова, Михайло Михайлович (Романов), Георгій Михайлович (Романов), Олександр Михайлович (онук Миколи I), Grand Duke Sergei Mikhailovich of Russiad і Олексій Михайлович (Романов) |
Велика княгиня О́льга Фе́дорівна, при народженні Цецилія Августа, принцеса і маркграфиня Баденська (20 вересня 1839, Карлсруе — 12 квітня 1891, Харків) — дружина великого князя Михайла Миколайовича Романова.
Народилася в родині великого герцога Баденського Леопольда і його дружини Софії Вільгельміни. Виховувалась у суворих умовах. Отримала домашню освіту.
У серпні 1857 року стала дружиною великого князя Михайла Миколайовича, молодшого сина російського імператора Миколи I. Прийнявши православ'я, отримала ім'я Ольги Федорівни і титул великої княгині. Велика княгиня Ольга Федорівна присвятила себе турботі про сім'ю та вихованню дітей.
У 1862 році разом з чоловіком переїхала на Кавказ, у Тифліс, де провела майже 20 років, займаючись благодійністю.
У 1881 році разом з сім'єю повернулася у Санкт-Петербург.
Несподівано померла від раптового серцевого нападу, що стався під час перебування у Харкові. Похована в Санкт-Петербурзі у Великій усипальниці собору Святих першоверховних апостолів Петра і Павла.
В шлюбі з великим князем Михайлом Миколайовичем народила семеро дітей:
- Микола (1859—1919),
- Анастасія (1860—1922),
- Михайло (1861—1929),
- Георгій (1863—1919),
- Олександр (1866—1933),
- Сергій (1869—1918) та
- Олексій (1875—1895).
Не займаючи офіційно жодних державних посад, велика княгиня займалася благодійницькою діяльністю, витрачаючи, переважно, свої власні кошти.
Вже за рік по переїзді на Кавказ, під опікою Ольги Федорівни була утворена Рада товариства Святої Ніни, в якому вона стала головою. Благодійне товариство дбало про виховання і освіту дівчаток по всьому Кавказу. Особлива увага приділялася дітям з бідних сімей і сиротам, які отримали можливість навчатися в початковій школі, а багато і продовжити освіту коштом товариства. Крім того, Ольга Федорівна стала августійшою покровителькою Товариства поширення християнства.
Зусиллями Ольги Федорівни у 1865 році в Тифлісі відкрилася перша на Кавказі жіноча гімназія, яка отримала згодом ім'я великої княгині — Ольгинська. Згодом відкрилася прогімназія. За кілька років чисельність учениць в цих навчальних закладах сягала тисячі. Гімназія утримувалась коштом великої княгині Ольги Федорівни. За навчання дівчат із заможних сімей стягувалася плата у 150 карбованців на рік, тоді як дівчата з бідних сімей, при хорошій успішності і поведінці, звільнялися від плати і навіть отримували стипендію.
На початку 1870-х років відкрився Закавказький Ольгинський повивальний інститут, який також перебував під августійшим заступництвом Ольги Федорівни.
У 1877 році, з початком російсько-турецької війни, велика княгиня взяла на себе турботи про мобілізованих і поранених солдатів. Вона стала покровителькою Товариства Червоного Хреста на Кавказі.
У 1878 році зусиллями великої княгині Ольги Федорівни в Тифлісі відкрився ще один навчальний заклад — 2-га великої княгині Ольги Федорівни жіноча гімназія.
- Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. (рос.)
- Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — М.: АСТ, 2007. (рос.)