Олійник Іван Анатолійович

Олійник Іван Анатолійович
Олійник Іван Анатолійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	27 липня 1993; Пирятин
Смерть	11 серпня 2014 (21 рік); Степанівка
Поховання	Пирятин
Військова служба
Роки служби	2011—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Протистояння у Маріуполі; Бої за Савур-Могилу (2014); Бої за Степанівку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

Іва́н Анато́лійович Олі́йник (27 липня 1993(19930727) — 11 серпня 2014) — солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1993 року в місті Пирятин (Полтавська область). Закінчив 2008-го 9 класів пирятинської загальноосвітньої школи № 3; 2010 року — Прилуцький професійно-технічний ліцей, здобувши професію автослюсаря. Потім пішов на військову службу, в 2011—2012 роках служив в навчальному центрі «Десна» (1121-й окремий навчальний зенітний ракетно-артилерійський полк), отримав військову спеціальність механіка-водія зенітних установок. Далі була служба за контрактом; механік-водій, 30-та окрема механізована бригада.

З весни 2014 року ніс службу на блокпостах у Херсонській області (адміністративний кордон з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим). Звільняв Маріуполь. Був серед тих, хто підіймав Український Стяг над пагорбом Савур-могила.

У травні 2014-го на 4 дні приїхав додому та запропонував цивільній дружині взяти шлюб.

Загинув 11 серпня 2014 року о 14:00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) — привалило хвилею від вибуху. Тоді ж полягли Даніл Кіріллов, Сергій Майборода та Вадим Пашковський, зник безвісти Роман Веремійчук.

Залишилися дружина Вікторія та син Єгор, який народився 5 серпня 2014 року; першим словом його було «тато».

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
Внесений до списку загиблих полтавців та Книги Пошани Полтавської обласної ради
Від 2015 року в Пирятині проводиться щорічний шаховий турнір пам'яті Івана Олійника
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 2, місце 31
18 вересня 2019 року в Пирятинській ЗОШ № 4 відкрито меморіальні дошки випускникам Олійнику Івану Анатолійовичу та Шляхтичу Олександру Валентиновичу
Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)^[1]
вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії.^[2].

Примітки

Джерела

Олійник Іван Анатолійович // Книга пам'яті загиблих
Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Український Меморіал

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Почесні громадяни Новограда-Волинського

[2] В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав дев'ять разів…

[1]

[2]