Омельченко Вадим Володимирович

Вадим Омельченко
Вадим Омельченко
Народився	30 липня 1963 (61 рік); Дніпропетровськ, УРСР
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	дипломат, адвокат, політик
Alma mater	Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Знання мов	українська і російська
Посада	Президент Інституту Горшеніна
Нагороди	Заслужений юрист України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Омельченко.

Вади́м Володи́мирович Оме́льченко (нар. 30 липня 1963, Дніпропетровськ, Українська РСР) — український політичний діяч, засновник і президент Інституту Горшеніна. Заслужений юрист України. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці (з 2020)^[1] та, за сумісництвом, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Князівстві Монако (з 2021)^[2]. Постійний представник України при ЮНЕСКО за сумісництвом (з 2020)^[3].

Життєпис

Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого, за спеціальністю — правознавець. Заслужений юрист України.

Проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах оперативного складу^[4].

У 1996—1998 рр. — керівник групи радників віце-прем'єр-міністра України з економічних реформ Сергія Тігіпка.

У 2000—2006 рр. — віцепрезидент корпорації «Інтерпайп».

У 2005—2006 рр. та 2008—2009 рр. — радник спікерів Верховної Ради України, також обіймав посаду консультанта парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

Викладав в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, читав лекції у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.

З 2006 року — Інституту Горшеніна, координатор Стратегічної Ради, старший партнер. Виступає з лекціями і доповідями в École Militaire, Національній асамблеї та Сенаті Франції, неодноразово давав інтерв'ю і експертні коментарі про ситуацію в Україні провідним французьким виданням, зокрема Le Monde, La Croix, La Tribune.

З серпня 2020 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції.

З 23 листопада 2020 року — Постійний представник України при ЮНЕСКО за сумісництвом.

З 28 квітня 2021 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Князівстві Монако за сумісництвом^[2]^[5].

Дипломатичний ранг

Надзвичайний і Повноважний Посол (2023)^[6].

Див. також

Посольство України у Франції

Примітки

↑ Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 219/2020 «Про призначення В.Омельченка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Французькій Республіці»
↑ ^а ^б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №177/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 507/2020 Про призначення В.Омельченка Постійним представником України при ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
↑ http://telegrafua.com/country/13114/ Трест, который лопнул [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Зеленський звільнив посла в Австрії. І призначив нових у трьох країнах. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
↑ Указ Президента України від 22 грудня 2023 року № 843/2023 «Про присвоєння дипломатичних рангів»

Посилання

[1] Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 219/2020 «Про призначення В.Омельченка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Французькій Республіці»

[:0-2] а ^б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №177/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.

[3] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 507/2020 Про призначення В.Омельченка Постійним представником України при ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.

[4] ttp://telegrafua.com/country/13114/ Трест, который лопнул [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Зеленський звільнив посла в Австрії. І призначив нових у трьох країнах. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.

[6] Указ Президента України від 22 грудня 2023 року № 843/2023 «Про присвоєння дипломатичних рангів»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Українсько-французькі відносини
Населення	Французи в Україні • Українці у Франції
Посли Франції в Україні	Табуї Жорж (1917—1918) • Юг Перне (1991—1993) • Мішель Песік (1993—1995) • Домінік Шасар (1995—1997) • Паскаль Фіескі (1997—2001) • Філіп де Сюремен (2002—2005) • Везіан Жан-Поль Клод (2005—2008) • Жак Фор (2008—2011) • Ален Ремі (2011—2015) • Ізабель Дюмон (2015—2019) • Етьєн де Понсен (2019-2023) • Гаель Вейсьєр (2023-)
Посли України у Франції	Могилянський Микола Михайлович (1918) • Сидоренко Григорій Микитович (1919) • Тишкевич Михайло Станіславович (1920) • Шульгин Олександр Якович (1921) • Сліпченко Олександр Сергійович (1992) • Кочубей Юрій Миколайович (1992—1997) • Зленко Анатолій Максимович (1997—2000) • Йохна Віталій Антонович (2000—2003) т.п. • Сергєєв Юрій Анатолійович (2003—2007) • Тимошенко Костянтин Володимирович (2007—2010) • Купчишин Олександр Михайлович (2010—2014) • Кобзистий Олег Павлович (2014) т.п. • Шамшур Олег Владиславович (2014—2020) • Омельченко Вадим Володимирович (2020-)

п о р Чинні посли України
Європа	Василь Химинець • Владислав Каневський • Володимир Шкуров • Наталія Аношина (т.п.) • Ігор Кизим • Олеся Ілащук • Андрій Юраш • Валерій Залужний • Валерій Лобач (т.п.) • Сергій Шутенко • Олександр Шульга (т.п.) • Андрій Яневський • Максим Кононенко • Лариса Герасько • Ольга Діброва • Сергій Погорельцев • Ярослав Мельник • Руслан Німчинський • Анатолій Куцевол • Нікітченко Ольга Юріївна • Ірина Венедіктова • Лариса Дір • Ярослав Мельник • Андрій Юраш • (-) • - • Олексій Макеєв • Ігор Головченко (т.п.) • Василь Боднар • Марина Михайленко • — • Ігор Прокопчук • Ярослав Мельник • Володимир Толкач • Мирослав Кастран • Петро Бешта • — • Федір Шандор • Ольга Діброва • Вадим Омельченко • Василь Кирилич • Василь Зварич • Олег Герасименко • Ірина Венедіктова • Андрій Плахотнюк
Азія	(-) • (-) • Дмитро Сенік • Катерина Зеленко • (-) • Олександр Гаман • Євген Корнійчук • Олександр Поліщук • (-) • Іван Довганич • Євген Кравченко (т.п.) • Мирослава Щербатюк • Сергій Павленко (т.п.) • Олександр Гаман • Андрій Кузьменко • Валерій Жовтенко • Павло Рябікін • • Валерій Григораш (т.п.) • Денис Михайлюк (т.п.) • (-) • Дмитро Пономаренко • (-) • Дмитро Сенік • Маркіян Чучук • Дмитро Пономаренко • Анатолій Петренко • Катерина Зеленко • Валерій Євдокимов • Павло Орел (т.п.) • Віктор Майко • Микола Дорошенко • (-) • Сергій Корсунський
Африка	Олександр Компанієць (т.п.) • Андрій Чорнописький (т.п.) • Олексій Сивак • Олександр Зуб (т.п.) • Микола Нагорний • (-) • Андрій Праведник • Василь Гамянін • Юрій Пивоваров • Володимир Хоманець • Сергій Саєнко • Іван Холостенко • Любов Абравітова • Андрій Праведник • Юрій Пивоваров • Андрій Праведник • Володимир Хоманець
Північна Америка	Оксана Драмарецька • Оксана Драмарецька • Юлія Ковалів • Оксана Драмарецька • Ірина Костюк • Оксана Драмарецька • Оксана Драмарецька • Оксана Маркарова
Південна Америка	Юрій Клименко • Андрій Мельник • Юрій Полюхович • Владислав Богорад (т.п.)
Австралія	Василь Мирошниченко • Василь Мирошниченко
Міжнародні організації	ООН — (-) • ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Рада Європи — Борис Тарасюк • ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — Олександр Карасевич • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — (-) • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений

У соціальних мережах	Twitter
Довідкові видання	OpenSanctions
Нормативний контроль	GKG: /g/1269mnphv