Очікує на перевірку

Юраш Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юраш Андрій Васильович
Народився17 січня 1969(1969-01-17) (55 років)
Шпола, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
 СРСР
Діяльністьполітолог, релігієзнавець, дипломат
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінькандидат політичних наук
Вчене званнядоцент
ЗакладЛНУ ім. І. Франка і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
ДітиЮраш Святослав Андрійович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
[1]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юраш.

Андрій Васильович Юраш (нар. 17 січня 1969(19690117); Шпола Черкаської області) — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані[2] (з 14 грудня 2021) та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Суверенному військовому Ордені Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти за сумісництвом[3] (з 27 вересня 2022).

Український релігієзнавець, політолог, експерт з питань державно-церковних взаємин, соціології та географії релігії, східної християнської традиції, державної етнополітики, прав національних меншин; доцент Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (2014—2020 рр)[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

1986 року закінчив Шполянську середню школу № 1, отримавши «золоту медаль». Також закінчив Шполянську школу мистецтв за класом фортепіано.

Закінчив з відзнакою у 1992 році факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

1 грудня 1992 року зарахований на посаду викладача-стажиста кафедри теорії і практики журналістики.

З 1995 року — переведений на посаду асистента цієї ж кафедри.

З 1993 по 1996 виконував обов'язки заступника декана факультету журналістики з навчально-виховної роботи.

З 1 вересня 1999 року працює на кафедрі радіомовлення і телебачення.

1996 року він вступив до Національної спілки журналістів України.[5]

Від 1997 року є членом Всеукраїнської асоціації релігієзнавців (від 2007 року — член правління), став одним із засновників Міжнародної Асоціації з Вивчення Релігії у Центральній та Східній Європі (ISORECEA).[5]

У 2007 році був запрошений до членства у Міжнародній редакційній раді часопису «Релігія, держава і суспільство», що виходить у видавництві Routledge, Taylor & Francis Group (Оксфорд, Велика Британія).[6]

Розпорядженням Глави Секретаріату Президента України від 9 березня 2006 року Андрій Юраш був призначений членом Робочої групи з питань свободи віросповідань при Президентові України.

Відповідним розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 12 і 29 липня 2011 року він був визначений членом Громадської гуманітарної ради при обласній державній адміністрації.

Загалом Андрій Юраш взяв участь у більш як 50-ти міжнародних та 10-ти всеукраїнських конференціях та семінарах, які проходили в Україні, Грузії, Росії, Польщі, США, Хорватії, Чехії, Туреччині, Литві, Угорщині, Німеччині, Словаччині.[7]

Родина

[ред. | ред. код]

Батько — Василь Устимович Юраш, живе разом з сім'єю сина.[8]

Дружина, Діана Іванівна Юраш, кінопродюсерка, продюсерка та директор компанії DZIDZIOFILM, керівник Асоціації гравців у покер[9], член Української кіноакадемії[10].

Андрій Юраш має трьох синів.

Старший син, Святослав Юраш (нар. 1996), 2014 року очолював пресцентр Євромайдану.[11][12] Кавалер ордену «За заслуги».[13] У серпні 2019 року став наймолодшим в історії Народним депутатом України[14][15]. Член партії «Слуга народу»[16].

З дружиною Діаною виховують двох молодших синів — Максиміліана (2006) та Антонія-Франца (2010).[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України № 362/2018
  2. ↑ Указ Президента України від 14 грудня 2021 року № 654/2021 «Про призначення А.Юраша Надзвичайним і Повноважним Послом України у Ватикані»
  3. ↑ Указ Президента України від 27 вересня 2022 року № 671/2022 «Про призначення А.Юраша Надзвичайним і Повноважним Послом України при Суверенному військовому Ордені Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти»
  4. ↑ Відомий релігієзнавець очолив департамент у справах релігій і національностей Мінкультури
  5. ↑ а б Андрій Юраш: Блоги автора. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
  6. ↑ 2013 ISSN 2078—1911. ТЕЛЕ- ТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. 2013. Випуск 12. С. 43–44 TV AND RADIO JOURNALISM.
  7. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ а б Андрей Юраш
  9. ↑ Керівник Юраш Діана Іванівна [Архівовано 2021-12-18 у Wayback Machine.] // Каталог власників та директорів компаній / Ю /, youcontrol
  10. ↑ Список членів Української кіноакадемії (PDF). Українська кіноакадемія (UA) . 2021. Процитовано 20.01.2021.
  11. ↑ EuroMaidanPR volunteers say they work to counter government lies - Feb. 07, 2014. KyivPost. 6 лютого 2014. Процитовано 5 серпня 2019.
  12. ↑ The Drab Ukrainian Office Block That Birthed a Revolution. Narratively (амер.). 18 лютого 2016. Процитовано 5 серпня 2019.
  13. ↑ Указ Президента України від 20 лютого 2019 року № 39/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  14. ↑ Наймолодшим депутатом Верховної Ради може стати львів'янин tvoemisto.tv (25 липня 2019)
  15. ↑ Верховна Рада у цифрах: Рекорди і цікавинки нового парламенту; depo.ua, 24 липня 2019.
  16. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Юраш Андрій Васильович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юраш_Андрій_Васильович&oldid=42265332