Омікрон2 Великого Пса
  Location of ο2 CMa (circled) | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Великий Пес |
| Пряме піднесення | 07г 03х 01.47211с[1] |
| Схилення | –23° 49′ 59.8523″[1] |
| Видима зоряна величина (V) | 3.043[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B3 Ia[3] |
| Показник кольору (B−V) | –0.107[2] |
| Показник кольору (U−B) | –0.778[2] |
| Тип змінності | типу α Лебедя[4] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 48.4[5] км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: –2.21[1] мас/р Схил.: +3.61[1] мас/р |
| Паралакс (π) | 1.18 ± 0.40 мас[1] |
| Відстань | прибл. 2800 св. р. (прибл. 800 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
–7.3[6] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 21.4 ± 2.2[7] M☉ |
| Радіус | 65[6] R☉ |
| Світність | 220,000[6] L☉ |
| Ефективна температура | 15,500[6] K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 58[6] км/с |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD+53138 |
ο² Великого Пса (ο² CMa, омікрон2 Великого Пса) — блакитно-білий надгігант у сузір'ї Великого Пса. З 1943 спектр цієї зорі застосовується як одна зі стабільних якірних точок для класифікації інших зір[3].
ο² Великого Пса є масивним надгігантом спектрального класу B3 Ia[3][8], що вказує на те, що у віці бл.7 мільйонів років[7], зоря вичерпала запаси водню у ядрі та почала спалення гелію для утворення енергії[9]. Вона має видиму зоряну величину у +3,043[2], та є однією з найяскравіших зір сузір'я. Відстань до цієї зорі оцінюється приблизно у 2 800 світлових років (800 парсек), з можливою похибкою 34 %[1].
Зоря має масу приблизно 21 M☉[7] та радіус близько 65 сонячних[6]. Імовірно у майбутньому зоря вибухне як наднова типу II (колапсом ядра)[9].
ο² Великого Пса є однією з найбільш яскравих відомих зір — її світність оцінюється бл. 220 000[6] світностей Сонця (оцінка на підставі температури зовнішньої оболонки у 15 500 K.[6].
Зоря є змінною типу α Лебедя, яка нерадіально пульсує, що спричиняє зміну яскравості з +2,93 до +3,08 видимих зоряних величин з періодом 24,44 дні[4]. ο² Великого Пса втрачає масу за рахунок зоряного вітру зі швидкістю 2 × 10−9 мас Сонця на рік (екв. 1 маси Сонця за кожні 500 мільйонів років)[10].
Хоча ця зоря розташована на ділянці розсіяного скупчення Collinder 121, малоймовірно, що вона до нього належить. Навпаки, її оптична сусідка, помаранчевий надгігант ο1 Великого Пса належить до цього скупчення з більшою ймовірністю у 23,1 %, на підставі того, що його власний рух краще узгоджується з рухом скупчення[11]. Хоча ці дві зорі розташовані на небесній сфері поруч, ο1 CMa та ο2 CMa швидше за все гравітаційно не пов'язані, бо між ними дуже велика відстань[1][9].
У зоряному каталозі «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket», зоря мала назву Таніх аль Адзарі (تاني ألعذاري — taanii al-aðārii), що перекладалось лат. Secunda Virginum, тобто друга діва[12]. Разом з Адарою (ε CMa), Везеном (δ CMa) та Алудрою (η CMa) вони складають астеризм Аль Адара (ألعذاري), «Діви»[13][Прим. 1]
- ↑ а б в г д е ж van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ а б в г Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
- ↑ а б в Garrison, R. F. (December 1993), Anchor Points for the MK System of Spectral Classification, Bulletin of the American Astronomical Society, 25: 1319, Bibcode:1993AAS...183.1710G, архів оригіналу за 25 червня 2019, процитовано 4 лютого 2012
- ↑ а б Lefèvre, L. та ін. (November 2009), A systematic study of variability among OB-stars based on HIPPARCOS photometry, Astronomy and Astrophysics, 507 (2): 11411201, Bibcode:2009A&A...507.1141L, doi:10.1051/0004-6361/200912304
- ↑ Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, № 35, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, Bibcode:1999VeARI..35....1W
- ↑ а б в г д е ж и Crowther, P. A.; Lennon, D. J.; Walborn, N. R. (January 2006), Physical parameters and wind properties of galactic early B supergiants, Astronomy and Astrophysics, 446 (1): 279—293, arXiv:astro-ph/0509436, Bibcode:2006A&A...446..279C, doi:10.1051/0004-6361:20053685
- ↑ а б в Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M. M. (January 2011), A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 410 (1): 190—200, arXiv:1007.4883, Bibcode:2011MNRAS.410..190T, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x
{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012
- ↑ а б в Kaler, James B., OMI-2 CMA (Omicron-2 Canis Majoris), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 14 травня 2021, процитовано 28 лютого 2012
- ↑ Prinja, R. K.; Massa, D. L. (October 2010), Signature of wide-spread clumping in B supergiant winds, Astronomy and Astrophysics, 521: L55, arXiv:1007.2744, Bibcode:2010A&A...521L..55P, doi:10.1051/0004-6361/201015252
- ↑ Baumgardt, H.; Dettbarn, C.; Wielen, R. (October 2000), Absolute proper motions of open clusters. I. Observational data, Astronomy and Astrophysics Supplement, 146: 251—258, arXiv:astro-ph/0010306, Bibcode:2000A&AS..146..251B, doi:10.1051/aas:2000362
- ↑ Knobel, E. B. (June 1895), Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 55: 429—438, Bibcode:1895MNRAS..55..429K, doi:10.1093/mnras/55.8.429
{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Allen, R. H. (1963), Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint), New York: Dover Publications Inc, с. 130, ISBN 0-486-21079-0, процитовано 12 грудня 2010