Опарівський Василь
о. Василь Опарівський | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 15 жовтня 1890 Бонарівка, нині Польща |
Смерть | 22 червня 1919 (28 років) Підгайці, нині Тернопільська область (Розрив гранати) |
Військова служба | |
Роки служби | 1918—1919 |
Приналежність | ![]() ![]() |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
Командування | |
капелан Восьмої Самбірської бригада УГА | |
Василь Іванович Опарівський (15 жовтня 1890, Бонарівка, нині Польща — 22 червня[1] 1919, Підгайці, нині Тернопільська область) — священник УГКЦ, капелан Восьмої Самбірської бригада УГА.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%9E._%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%2C_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%9E._%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%2C_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg)
Народився 15 жовтня 1890 року в селянській сім'ї в українському селі Бонарівка (Замішанщина), нині Стрижівський повіт Підкарпатського воєводства Польщі). Був найстаршим з-поміж десятьох дітей.
Закінчив школу в селі Красна, а потім цісарсько-королівську Сяноцьку гімназію (1912). Продовжив навчання в Перемишльській греко-католицькій семінарії (1916). Одружився з Юлією Ганьківською і став парохом у селі Терепча, біля Сянока. 1917 року в них народилася донька Ярослава. В 1918 році в подружжя народився син Лев.
У листопаді 1918 року вступив до Української галицької армії, призначений капеланом Восьмої Самбірської бригада УГА.
У часі проведення Чортківської офензиви отримав важке поранення від розриву гранати в селі Слов'ятин, помер у госпіталі в Підгайцях [2].
- дружина Юлія Опарівська (Ганківська) — українська вчителька [3], організаторка кооперативу, вела курси для неграмотних, вишивання, куховарства, допомагала лікувати людей, за її ініціативи було зведено школу в Петровій Волі, дочка шкільного інспектора (жорстоко вбита 26 липня 1944 року вояками Армії Крайової[4]),
- донька Ярослава — майбутня дружина лідера ОУНР Степана Бандери,
- син Лев Опарівський — член ОУН, студент-хімік, розстріляний нацистами 27 листопада 1942 року на Кортумовій Горі у Львові [5],
- брати — Микола, Михайло, Іван, Роман [6] — проживали в селі Глибока Отинійської громади на Івано-Франківщині.
- онуки — Наталія, Андрій, Леся.
11 червня 2019 року, на пам'ять про століття від дня загибелі, відкрито йому пам'ятник на цвинтарі міста Підгайці.[7]
- ↑ Іноді є інша дата — 14 червня; див.: 14 червня. Цей день в історії Тернопілля. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 14 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ 14 червня. Цей день в історії Тернопільщини. Тернополяни, 14 червня 2019. URL: https://ternopoliany.te.ua/zhittya/14958-14-chervnia-tsei-den-v-istorii-ternopilshchyny
- ↑ Бойда А. Родинні перекази, або вивчаючи родовід [стаття про вбивство тещі Степана Бандери]. Голос Покуття (Снятин), № 39. 3 жовтня 2014. С. 10.
- ↑ editor (8 липня 2019). Честь і Слава: Василь Опарівський. Український погляд (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Старух Я. Документи і матеріали. К.; Торонто: Літопис УПА, 2012. С. 112.
- ↑ Слава Бандера, мужня жінка бонарівського роду.
- ↑ УІС, Григорій Жибак. У Підгайцях освятили пам’ятник капелану УГА. ukrnationalism.com (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
- Делятинський Р., Єгрешій О. Опарівський Василь Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. — Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2019. — Т. 2 : З–О. — С. 770—771. — ISBN 978-966-2067-61-3.
- Жибак Г. Честь і Слава: Василь Опарівський // Український погляд. — 2019. — 8 липня. — (Національна пам'ять).
- Жибак С., Колодницький С. Опарівський Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 427. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Лебедович І. Полеві духівники УГА. — Вінніпеґ, 1963. — С. 78, 84, 183—184.
- Бойда А. Родинні перекази, або вивчаючи родовід [стаття про вбивство тещі Степана Бандери]. Голос Покуття (Снятин), № 39. 3 жовтня 2014. С. 10.
- Овсяник Ю. Слава Бандера, мужня жінка бонарівського роду // Zbruč. — 2017. — 14 вересня.
- Старух Я. Документи і матеріали. К.; Торонто: Літопис УПА, 2012. 1007 с.: іл. (Літопис УПА. Нова серія; т. 21).