Оптимізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оптиміза́ція (англ. optimization, optimisation)[1] чи унайкра́щення[2] — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва, енерговикористання тощо).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Задача оптимізації (задача знаходження точки (точок) екстремуму, або декількох екстремумів заданої функції) сформульована, якщо задані:

  • критерій оптимальності (економічний, екологічний, технологічний (наприклад, технологічні вимоги — вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.);
  • параметри, що варіюються (наприклад, температура, тиск, величини вхідних потоків у процесах переробки сировини), зміна яких дозволяє впливати на ефективність процесу;
  • математична модель процесу;
  • обмеження, пов'язані з економічними та конструктивними умовами, можливостями апаратури, вимогами вибухобезпеки та інші.

Методи оптимізації

[ред. | ред. код]

Методи оптимізації поділяються на прямі та ітераційні. Оптимізація полягає в знаходженні найкращого варіанта. Методи оптимізації застосовуються до пошуку розрахунку оптимальної технології, оптимальної геометричної конструкції, найкращого часу для технологічних процесів і подібних задач. Прикладом методу оптимізації є ітераційний метод Ньютона. Розрізняють: задачі безумовної оптимізації, задачі умовної оптимізації, задачі математичного програмування, задачі опуклого програмування, чисельні методи оптимізації.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слова» оптимізація " морфологічний і фонетичний розбір.
  2. Якою б зараз була українська мова, якби вона не зазнала політики лінгвоциду від СРСР.