Перейти до вмісту

Орєшнік (ракета)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Орешник
ТипБалістична ракета середньої дальності
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
ОператориРосія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Характеристики
Швидкість12,300 км/год; (7,610 mph; 3.40 км/s)
Пускова
платформа
РС-26 Рубіж

«Орєшнік» (рос. Орешник)[1], — ймовірна російська балістична ракета середньої дальності (IRBM), яка, за даними українських військових, може розвивати швидкість понад 12 300 км/год[2]. Ракета оснащена шістьма бойовими частинами, кожна з яких, як повідомляється, містить суббоєприпаси[3]. Її характеризують як надзвичайно складну для перехоплення, хоча сучасні системи протиракетної оборони розроблені для протидії такому типу озброєння[4][5]. Заступниця прес-секретаря Пентагону Сабріна Сінгх ідентифікувала «Орєшнік» як модифікацію ракети середньої дальності RS-26 «Рубєж».

Президент Росії Володимир Путін наголосив на стратегічній важливості «Орєшніка», заявивши 28 листопада 2024 року, що його серійне виробництво вже розпочалося[6].

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка

[ред. | ред. код]

«Орєшнік», імовірно, був створений на основі ракети середньої дальності RS-26 «Рубєж», яка пройшла п'ять випробувальних запусків, але так і не надійшла на озброєння[4]. За словами експертів, у конструкції «Орєшніка» ймовірно було прибрано один ступінь прискорювача з RS-26, що зменшило його дальність[4].

Росія опирається на західне обладнання при виробництві ракетного комплексу середньої дальності “Орєшнік”, так російський концерн “Созвездия”, який розробляє та виготовляє засоби зв’язку та радіолектроніки ракети, використовує системи з ЧПК – Fanuc, Siemens, Haidenhain”.[7][8]

Перше бойове застосування

[ред. | ред. код]

Перший підтверджений випадок бойового використання «Орєшніка» стався 21 листопада 2024 року під час російсько-української війни. Ракету було використано для атаки на підприємство «Південмаш» у Дніпрі[9]. Спочатку українські звіти припускали, що під час атаки було застосовано міжконтинентальну балістичну ракету[5]. Однак подальші оцінки ідентифікували зброю як «Орєшнік». Запуск було здійснено з території Астраханської області, ймовірно, з полігону Капустин Яр[5].

Повідомлялося, що ракета була оснащена боєголовками з роздільними індивідуально керованими бойовими блоками (MIRV), про що свідчать неперевірені відеоматеріали[5]. Згодом аналіз показав, що удар, можливо, не мав на меті знищення й міг бути політичною демонстрацією[10]. За даними високопосадовців України, ракета була оснащена «холостими» боєголовками без вибухових речовин, що спонукало американських експертів назвати цей метод «дорогим способом завдати незначної шкоди»[4][11].

Водночас директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень зауважив, що навіть інертні боєголовки «Орєшніка» можуть спричиняти «значні руйнування» через кінетичну енергію, створену гіперзвуковою швидкістю[12]. Зазначено, що запуск було здійснено по навісній траєкторії[4]. Очевидці описували тривалі вибухи, які тривали до трьох годин[13].

Як зазначає Defense Express, на одній із деталей ракети Орєшнік виявлено серійний номер та дату виробництва — 12 квітня 2017 року. Це підтверджує, що ракета, використана для удару по Дніпру, була виготовлена орієнтовно у 2017−2018 роках і, ймовірно, зберігалася на складі[14].

Можливості

[ред. | ред. код]

Складність перехоплення

[ред. | ред. код]

Бойове оснащення «Орешника» з роздільними індивідуально керованими бойовими блоками (MIRV) відрізняє його від інших ракет з ядерним потенціалом, що використовуються проти України, роблячи його особливо складним для перехоплення існуючими засобами ППО України. За словами директора Центру стратегічних і міжнародних досліджень[5], ця ракета рухається у верхніх шарах атмосфери, залишаючись недосяжною для українських систем протиповітряної оборони. Це унеможливлює її перехоплення за допомогою наявних українських систем. Водночас сучасні перехоплювачі, такі як Arrow 3 (Ізраїль) та SM-3 Block 2A (США), які не перебувають на озброєнні України, спеціально розроблені для боротьби з такими загрозами[4][5].

Експериментальний характер

[ред. | ред. код]

Американські офіційні особи відзначили, що, попри свої передові характеристики, «Орєшнік» все ще залишається експериментальним. Хоча Путін наголошував на його гіперзвукових можливостях, за словами ряду військових експертів, ця зброя є радше адаптацією старих технологій, які вже багато років застосовуються у міжконтинентальних балістичних ракетах[4]. На думку експерта з нерозповсюдження ядерної зброї Джеффрі Льюїса, жодна з технологій «Орешника» не є новаторською або революційною у розвитку звичайних озброєнь; радше це «набір старих технологій, зібраних у новій комбінації»[4]. Експерт з питань оборони з Університету Осло припустив, що частка нових компонентів у ракеті не перевищує 10 %[15]. Вважається, що Росія володіє лише обмеженою кількістю цих ракет[16], що робить їх регулярне застосування проти України малоймовірним[5].

Проблеми влучності

[ред. | ред. код]

Експерти зазначають, що влучність «Орєшніка», продемонстрована під час удару по Дніпру, є достатньою для доставки ядерного заряду, але недостатньою для звичайних боєприпасів[4]. За словами Вільяма Альберке з Центру Генрі Л. Стімсона, «Якщо Росія працює над MIRV із точністю, придатною для звичайних боєприпасів, ми цього ще не бачили»[4]. Інші експерти відзначають, що проблема влучності «Орєшніка» може бути частково вирішена через використання суббоєприпасів[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Путін заявив, що війна в Україні стає глобальною.
  2. ↑ Russian missile reached speed of more than 8,000 miles per hour, Ukraine says (англ.).
  3. ↑ Putin touts Russia's new missile and delivers a menacing warning to NATO. AP News (англ.). 21 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м Doyle, Gerry; Balmforth, Tom; Zafra, Mariano (28 листопада 2024). Enter ‘Oreshnik’. Reuters (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
  5. ↑ а б в г д е ж Застосувавши нову ракету, Росія надсилає загрозливий сигнал Заходу.
  6. ↑ Путін вже грозиться вдарити “Орєшніком” по “центрах ухвалення рішень у Києві”. Українська правда (укр.). Процитовано 12 грудня 2024.
  7. ↑ Росія опирається на західне обладнання при виробництві "Орєшніка"- FT. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 28 грудня 2024.
  8. ↑ Jones, Cleve; Cook, Chris (27 грудня 2024). Russian producers of Oreshnik supermissile used western tools. Financial Times. Процитовано 28 грудня 2024.
  9. ↑ Times, The Moscow (21 листопада 2024). Russia Fired ICBM for First Time in War, Ukraine’s Military Claims. The Moscow Times (англ.). Процитовано 12 грудня 2024.
  10. ↑ Нова ракета, якою РФ вдарила по Дніпру, не мала вибухівки та не спричинила руйнувань - BILD. Українська правда (укр.). Процитовано 12 грудня 2024.
  11. ↑ Нова російська ракета, випущена по Україні, несла боєголовки без вибухівки.
  12. ↑ Що таке російська балістична ракета "Орешник"?.
  13. ↑ Ukraine war: Putin says Russia will use new Oreshnik missile again in 'combat conditions'. www.bbc.com (брит.). Процитовано 12 грудня 2024.
  14. ↑ Путін вкотре збрехав. Ракеті Орешник, якою РФ вдарила по Дніпру, вже сім років: Defense Express зробив аналіз фото уламків. New Voice (укр.). Процитовано 23 грудня 2024.
  15. ↑ ‘Don’t overreact’ — Oreshnik missile isn’t as new as Russia claims, experts say. The Kyiv Independent (англ.). 22 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
  16. ↑ Відповіді на питання журналістів. kremlin.ru (рос.). 26 грудня 2024. Процитовано 29 грудня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орєшнік_(ракета)&oldid=44247313