Осмофіли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Осмофіли (від осмос і дав.-гр. φιλέω — люблю) — тип екстремофілів: організми, які здатні існувати у субстраті з високим осмотичним тиском.

Однак організми-осмофіли приурочені до певного середовища існування не стільки залежно від осмотичного тиску, скільки від хімічного складу середовища.

Справжніх осмофілів — організмів, однаково добре ростуть в ізоосмотичними розчинах різного хімічного складу, — не існує.

У залежності від підвищеного вмісту в субстраті якого-небудь іона й потреби в ньому організмів їх прийнято ділити на:

  • Натріофіли
  • Каліофіли
  • Кальцефіли,
  • Магніофіли,
  • Фторофіли,
  • Селенофіли і т. д.

У даних випадках осмотичний тиск є похідною величиною від хімічного складу середовища. При заміні субстрату, або зміні його іонного складу при збереженні осмотичного тиску зазвичай призводить до загибелі організму.

Організм Мінімальне aW
Saccharomyces rouxii 0.62
Saccharomyces bailii 0.80
Debaryomyces 0.83
Saccharomyces cerevisiae 0.90

Дріжджі є осмофілами, здатні розвиватися у присутності високих концентрацій цукрів.

Література

[ред. | ред. код]

A.D. Brown: Microbial Water Stress Physiology, John Wiley & Sons, Chicester, UK, 1990, ISBN 0-471-92579-9