Термофіли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велике призматичне джерело в Єллоустонському національному парку своїми яскравими кольорами завдячує деяким термофілам

Термофі́ли (thermophilus — теплолюбний; лат. -phǐlus, a, um від грец. phileo — люблю) — тип екстремофілів, організми, які живуть при відносно високих температурах, понад 45 °C. Багато термофілів є археями. Термофіли були знайдені в різних геотермальних регіонах Землі, наприклад гарячих джерелах, схожих на джерела Єллоустоунського національного парку (див. зображення) і морських гідротермальних джерелах. Передумовою їхнього виживання є те, що термофіли мають ферменти, які можуть функціонувати при високих температурах. У молекулярній біології і у виробництві миючих засобів використовуються деякі з цих ферментів (наприклад теплостійка ДНК-полімераза у полімеразній ланцюговій реакції).

Термофіли поділяються на облігатних і факультативних: облігатні термофіли (також відомі як крайні термофіли) постійно вимагають таких високих температур для росту, але факультативні термофіли (помірні термофіли) можуть рости як при високих температурах, так і при низьких (нижче за 50 °C). Гіпертермофіли — деякі екстремальні термофіли, для яких оптимальні температури вищі за 80 °C.

У 80-х роках ХІХст. з гарячих джерел було виділено багато екстремальних термофільних бактерій з температурним максимумом до +110 °C (Thermus aquaticus, Sulfolobus acidocaldarius, а також представники родів Thermoplasma і Thermoproteus)[1]. Серед еукаріотів екстремальних термофілів не виявлено[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Гудзь С. П. Мікробіологія: підручник: [для студ.вищ.навч.закл.]/ С. П. Гудзь, С. О. Гнатуш, І. С. Білінська.—Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2009.—360с. ISBN 978-966-613-697-1

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]