Осуміліт
Зовнішній вигляд
Осуміліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Osm[2] |
Хімічна формула | (K,Na)(Fe²⁺,Mg)₂(Al,Fe³⁺)₃(Si,Al)₁₂O₃₀ |
Nickel-Strunz 10 | 9.CM.05 |
Ідентифікація | |
Сингонія | гексагональна сингонія[3] |
Колір риси | синьо-сірийd |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Ōsumi Peninsulad[3] |
Осуміліт у Вікісховищі |
Осуміліт (рос. осумилит; англ. osumilite; нім. Osumilith m) — мінерал, водний алюмосилікат калію, натрію, магнію та заліза кільцевої будови.
Хімічна формула: (K, Na) (Fe2+, Mg)2 (Al, Fe)3(Si, Al)12O30•H2O. Якщо Mg>Fe2+, то мінерал називається магній-осуміліт.
Сингонія гексагональна. Короткопризматичні або таблитчасті кристали, утворює друзи в порожнинах вулканічних порід. Густина 2,64. Блиск скляний. Колір від синього до чорного. Зустрічається в жеодах кислих вулканічних порід в асоціації з високотемпературними мінералами.
Перші знахідки — в провінції Осумі (Японія), є в Гершенбурґ і Беллерберґ (р-н оз. Лаахер, ФРН).
Названий за місцем виявлення (A.Miyashiro, 1953).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Miyashiro A. Osumilite, a new silicate mineral, and its crystal structure // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1956. — Vol. 41. — P. 104–116. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Осуміліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Осуміліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.