Отто Гізеке

Отто Гізеке
нім. Otto Gieseke
Народився	24 березня 1891(1891-03-24) Гоенгамельн, Пайне, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	21 липня 1958(1958-07-21) (67 років) Ганновер, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Бригадефюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний знак Служби повітряного захисту 2-го ступеня Штурмовий піхотний знак в сріблі Балтійський хрест Спортивний знак СА Кільце «Мертва голова»

Отто Гізеке (нім. Otto Gieseke; 24 березня 1891, Гоенгамельн — 21 липня 1958, Ганновер) — німецький офіцер, один з керівників поліції порядку (ОРПО), бригадефюрер СС і генерал-майор поліції.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації вступив на службу в поліцію. Член НСДАП (1 травня 1939; партійний квиток № 2 081 825) та СС (1 червня 1940; № 357 198). З початком Другої світової війни переведений у війська СС. Служив у поліцейській дивізії СС, командир 1-го поліцейського стрілецького полку СС. У складі групи армій «Північ» брав участь у боях на радянсько-німецькому фронті. З березня 1944 року — командувач ОРПО імперського комісаріату Остланд зі штаб-квартирою в Ризі.

Звання

• Однорічний доброволець (квітень 1910)
• Лейтенант (17 грудня 1915)
• Обер-лейтенант поліції (1 червня 1920)
• Гауптман шуцполіції (1 червня 1926)
• Майор шуцполіції (1 квітня 1935)
• Штурмбаннфюрер СС (1 червня 1940)
• Оберст-лейтенант шуцполіції (1 серпня 1940)
• Оберштурмбаннфюрер СС (1 березня 1941)
• Оберштурмбаннфюрер військ СС (1 квітня 1942)
• Штандартенфюрер СС і військ СС (20 квітня 1942)
• Оберфюрер військ СС (30 квітня 1943)
• Оберст шуцполіції (1 вересня 1943)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор поліції (10 червня 1944)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами

Міжвоєнний період

• Сілезький Орел 2-го ступеня
• Балтійський хрест (1919)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Спортивний знак СА в бронзі

Друга світова війна

• Почесний знак протиповітряної оборони 2-го ступеня (30 березня 1940)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (18 серпня 1941)
  • 1-го класу (10 вересня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (28 липня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
• Німецький хрест в золоті (30 вересня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (30 вересня 1942)
• Кільце «Мертва голова»
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Література

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографія Отто Гізеке.
• Звання і нагороди Отто Гізеке.
• Фотографія Отто Гізеке.