Охацу
Охацу | |
---|---|
яп. 常高院 | |
Народилася | 1570 Odani Castled, Наґахама, Префектура Шіґа, Японія |
Померла | 30 вересня 1633 Едо, Японія |
Поховання | Q11481734? |
Країна | Сьоґунат Едо Сьоґунат Муроматі Японія |
Діяльність | самурай |
Конфесія | буддизм |
Рід | Рід Адзай |
Батько | Адзай Наґамаса |
Мати | Оїті |
Родичі | Тойотомі Хідейосі |
Брати, сестри | Azai Manpukumarud, Gyōbukyō no tsuboned, Адзай Кусуd, Адзай Ґо і Йодо-доно |
У шлюбі з | Кьоґоку Такацуґуd |
Охацу (яп. お初, Ohatsu) або Охацу но Ката (яп. お初の方, Ohatsu-no-kata, ? 1570 — 30 вересня 1633) — відома особа періоду Сенґоку. Після смерті чоловіка в 1609 році, Охацу залишалася активною в політиці.
Охацу мала близькі родинні зв'язки з кланами Тойотомі[en] і Токуґава, і по суті була посередником між суперниками. Вона виступала в ролі сполучної ланки до 1615 року, коли клан Токуґава усунув клан Тойотомі[1].
Коли вона вийшла заміж за свого кузена Kyōgoku Такацугу в 1587 році, він був даймьо в провінції Омі, тримаючи для Тойотомі Оцу замок. На той час[коли?], Такацугу був фундаєм (спадковим васалом) Тойотомі зі зарплатою від 60 000 коку в рік. Після 1600 року васальна відданість Такацугу була передана Токугава, за що його винагородили маєтком Обама в провінції Вакаса, а також йому було збільшено дохід 92 000 коку в рік[2].
Зміна стану чоловіка також мала вплив на життя Охацу. Вцілілі книги-записи продавців предметів розкоші дають розуміння меценатства й смаку[3].
Охацу була другою з трьох доньок Адзая Наґамаса. Її мати Оїті була молодшою сестрою Оди Нобунаґа[4].
Старша сестра Охацу, Йодо (також відома як Чача), була наложницею та другою дружиною Тойотомі Хідейосі й матір'ю Тойотомі Хідейорі.
Молодша сестра Охацу, Ейо (також відома як Оґо), була головною дружиною сьогуна Токуґава Хідетада і матір'ю його наступника Ієміцу.
У 1587 (Tensho 15), Охацу одружилась із Кьоґоку Такацугу. Її прийомний син, Кьоґоку Тадатака став його спадкоємцем, (Тадатака був сином Такацугу і його наложниці). Після смерті чоловіка в 1609 році, вона померла у Нодзен-дзан Дьоко-дзі (яп. 凌霄山常高寺), буддійському монастирі біля маєтку Обама, узявши ім'я Дзоко-ін (яп. 常高院, Jōkō-in). Її могила знаходиться в храмі. Хоча клан Кьоґоку переїхав в Ідзумо-Мацує через рік після смерті могила Охацу за її бажаннями залишилася непорушною[5].
- ↑ Brinkley, Frank[en]. (1915). A History of the Japanese People from the Earliest Times to the End of the Meiji Era, p. 68.
- ↑ Papinot, Edmond[en]. (2003). Nobiliare du Japon, pp. 27–28.
- ↑ Hickman, Money L. et al. (2002). Japan's Golden Age: Momoyama, p. 283.
- ↑ «The silk coloured portrait of wife of Takatsugu Kyogoku» [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.], Digital Cultural Properties of Wakasa Obama; Ochinokata, Gifu prefecture website.
- ↑ Ito, Eishiro. Nozen-zan Joko-ji temple, Atelier Atui website (Iwate Prefectural University).
- Brinkley, Frank and Dairoku Kikuchi. (1915). A History of the Japanese People from the Earliest Times to the End of the Meiji Era. Chicago: Encyclopædia Britannica Co.OCLC 413099
- Hickman, Money L., John T. Carpenter and Bruce A. Coats. (2002). Japan's Golden Age: Momoyama. New Haven: Yale University Press. ISBN 978-0-300-09407-7; OCLC 34564921
- Papinot, Edmond. (1906) Dictionnaire d'histoire et de géographie du japon. Tokyo: Librarie Sansaisha. Nobiliaire du japon (abridged version of 1906 text).
- Museum of Fine Arts, Boston: Nakamura Utaemon III as Ohatsu