П'єр Бійон (режисер)
П'єр Бійон | |
---|---|
фр. Pierre Billon | |
Ім'я при народженні | П'єр Абель Бійон |
Дата народження | 7 лютого 1901 |
Місце народження | Сен-Іпполіт-дю-Фор, Гар, Франція |
Дата смерті | 31 серпня 1981 (80 років) |
Місце смерті | |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер, сценарист |
Роки активності | 1928—1964 |
IMDb | ID 0082581 |
П'єр Бійо́н (фр. Pierre Billon, повне ім'я — П'єр Абель Бійо́н (фр. Pierre Abel Billon); 7 лютого 1901, Сен-Іпполіт-дю-Фор, Гар, Франція — 31 серпня 1981, Париж, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.
П'єр Бійон починав кінематографічну кар'єру наприкінці 1920-х років як асистент режисера. У 1931 році дебютував як режисер, поставивши в Німеччині спільно з Робертом Віне франкомовний фільм-оперету «Ніч Венеції». Надалі зняв, переважно за власними сценаріями, 33 кінострічки. Серед знятих ним фільмів: «Гроші» (1936) за романом Еміля Золя з П'єром Рішаром-Вільмом у головній ролі; «Рюї Блаз» (1947, сценарій Жана Кокто за п'єсою Віктора Гюго) з Даніель Дар'є та Жаном Маре; «Венеційський купець» (1953) за В. Шекспіром з Мішелем Симоном.
У 1952 році П'єр Бійон входив до складу міжнародного журі 5-го Каннського кінофестивалю, очолюваного письменником Морісом Женевуа[1].
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|
1931 | Ніч Венеції | Nuits de Venise | |||
1932 | Кажан | La chauve-souris | |||
1932 | Ніч в раю | Une nuit au paradis | |||
1932 | Чи потрібно одружуватися? | Faut-il les marier? | |||
1932 | Кікі | Kiki | |||
1932 | Крихітка | Baby | |||
1933 | Дочка полку | La fille du régiment | |||
1934 | Факір з Гранд-готелю | Le fakir du Grand Hôtel | |||
1934 | Будинок у дюнах | La maison dans la dune | |||
1935 | Другий офіс | Deuxième bureau | |||
1936 | Гроші | L'argent | |||
1936 | На службі у царя | Au service du tsar | |||
1937 | Південний поштовий | Courrier Sud | |||
1937 | Мовчазна битва | La bataille silencieuse | |||
1938 | Слід півдня | La piste du sud | |||
1943 | Сонце завжди праве | Le soleil a toujours raison | |||
1943 | Неминучий мосьє Дюбуа | L'inévitable M. Dubois | |||
1943 | Вотрен | Vautrin | |||
1945 | Мадемуазель X | Mademoiselle X | |||
1946 | Людина в круглому капелюсі | L'homme au chapeau rond | |||
1947 | Рюї Блаз | Ruy Blas | |||
1950 | До побачення, мосьє Грок | Au revoir M. Grock | |||
1950 | Аньєс з чого-небудь | Agnès de rien | |||
1950 | Шері | Chéri | |||
1951 | Мій друг Оскар | Min vän Oscar | |||
1951 | Мій тюлень і вони | Mon phoque et elles | |||
1953 | Венеційський купець | Le marchand de Venise | |||
1954 | Безумство | Delirio | |||
1956 | Підозри | Soupçons | |||
1956 | До останнього | Jusqu'au dernier | |||
1958-1996 | т/с | За останні п'ять хвилин | Les cinq dernières minutes |
- ↑ Juries 1952: All the Juries. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- П'єр Бійон на сайті uniFrance Films
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |