Південно-Африканський Союз

Unie van Suid-Afrika Union of South Africa Unie van Zuid-Afrika Південно-Африканський Союз
член Співдружності
↓ 1910 – 1961 ↓
Прапор Герб
Девіз Ex Unitate Vires (з латинської В єдності сила)
Гімн "God Save the King" (1910–52); "God Save the Queen" (1952–57) «Die Stem van Suid-Afrika» (1938–61) (укр. "Поклик Південної Африки")
Південна Африка: історичні кордони на карті
Столиця	Кейптаун (законодавча) Преторія (адміністративна) Блумфонтайн (судова)
Мови	африкаанс, нідерландська мова, англійська мова
Форма правління	Конституційна монархія
Монарх Південної Африки
- 1910–1936 (перший)	Георг V
- 1952—1961 (останній)	Єлизавета II
Генерал-губернатор
- 1910—1914 (перший)	Герберт Гладстоун
- 1959—1961 (останній)	Чарльз Роббертс Сварт
Прем'єр-міністр
- 1910—1919 (перший)	Луїс Бота
- 1958—1961 (останній)	Гендрік Френч Фервурд
Законодавчий орган	парламент
- Upper house	Сенат
- Lower house	Національні Збори
Історія
- Акт Південної Африки 1909	31 травня 1910
- Вестмінстерський статут 1931	11 грудня 1931
- Південно-Африканський Республіканський референдум 1960	31 травня 1961
Площа
- 1961	2 045 320 км2
Населення
- 1961	18 216 000 осіб
Густота	8,9 осіб/км²
Валюта	Південноафриканський фунт (1910—1961), ранд (1961)
Попередник Наступник Капська колонія Колонія Наталь Колонія Оранжевої Річки Колонія Трансвааль Німецька Південно-Західна Африка Південно-Африканська Республіка Південно-Західна Африка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південно-Африканський Союз

Півде́нно-Африка́нський Сою́з (далі ПАС) — історичний попередник сучасної держави Південно-Африканської Республіки. Державне утворення яке виникло 31 травня 1910 на основі таких окремих колоній та держав: Капська колонія, Колонія Наталь, Колонія Трансвааль і Колонія Оранжевої Річки. Після Першої світової війни Південно-Африканському Союзу було надано мандат Ліги Націй на управління Німецькою Південно-Західною Африкою. Згодом ця територія почала розглядатися у всьому як звичайна провінція Союзу.

ПАС був заснований як домініон, пізніше увійшов до Співдружності Націй, а 31 травня 1961 став державою під назвою Республіка Південна Африка або Південно-Африканська Республіка.

Особливості

На відміну від Канади та Австралії, ПАС був унітарною державою, а не федерацією. Був створений двопалатний парламент, що складався з Палати зборів і Сенату, а його члени були обраними в основному з числа білої меншини країні. Часто рішення приймалися і змінювалися кілька разів на день, аби задовольнити уряд. Перевага парламенту була міцно закріплена. За винятком процедурних питань суди не могли втручатися у рішення парламенту та проведення політики уряду.

Столиці

Через розбіжності з приводу того, де повинна бути столиця ПАС, було досягнуто компромісу: кожна з провінцій отримувала частину прав мати столицю. Уряд розміщувався у Преторії (Трансвааль), парламент — у Кейптауні, Апеляційна Комісія — у Блумфонтейні (Оранжева вільна держава), а Пітсбург (Наталь) отримав фінансову компенсацію. Така домовленість фактично зберігається і сьогодні, оскільки більшість органів державної влади розташовані у Преторії, за окремими винятками. Так, Конституційний Суд і Комісія з прав людини розташована у Йоганнесбурзі, Верховний апеляційний суд і Судова Комісія у Блумфонтейні, а парламент у Кейптауні.

Відносини з метрополією

ПАС спочатку залишався під британською короною як незалежний домініон Британської імперії. З плином Вестмінстерського статуту в 1931 році ПАС став за статусом рівним членом Співдружності, а правління Сполученого Королівства не могло вже поширюватися на ПАС. Англійський король почав носити титул короля Південної Африки, а не короля Сполученого Королівства. Монарх був представлений у Південній Африці генерал-губернатором, але фактичне управління здійснював прем'єр-міністр, що очолював уряд. Луїс Бота, колишній бурський генерал, був призначений першим прем'єр-міністром ПАС, очолюючи коаліцію, що представляла білих африканерів та англомовних громадян. Судові рішення, а також рішення державних службовців приймалися в ім'я корони. Єлизавета II була останнім монархом Південної Африки.

Мови

За Конституцією, офіційною мовою поряд з англійською спочатку була нідерландська мова, але де-факто була замінена африкаанс у 1926 році. Проте юридично нідерландська мова і африкаанс співіснували до 1960 року.

Кінець ПАС

Після референдуму 5 жовтня 1960 року, під час якого біле населення проголосувало на користь встановлення Республіки, ПАС перетворився у Південно-Африканську Республіку. 31 травня 1961 р. і країна вийшла зі Співдружності через засудження політики апартеїду (фактично її було виключено). Згодом південноафриканський парламент прийняв конституцію, скасував закони ПАС. Особливості політичної системи ПАС були перенесені з дуже невеликими змінами до новоствореної республіки.

Посилання

• CJ Muller (ed) 500 Years History of South Africa, H&R Academica 1969
• L Thompson A History of South Africa, Johnathan Ball Publishers 2006. ISBN 1-86842-236-4
• L Thompson, The Unification of South Africa 1902—1910, Oxford University Press 1960.