Палац Мистецтв (Львів, Стрийський парк)
| Палац мистецтв (для Крайової виставки 1894 р.) | |
|---|---|
| м. Львів, Стрийський парк | |
| |
| Архітектор | Григорій Пежанський, Міхал Лужецький |
| Замовник | Франциск Сковрон |
| | |
| Збудовано | 1884 |
| | |
| Архітектурні стилі | неоренесанс |
Па́лац мисте́цтв — побудований на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Галицької крайової виставки 1894 року. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки.
Будівля побудована у стилі неоренесанс. Над проектом працювали архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький під керівництвом Франциска Сковрона. В нішах на фасаді вміщено алегоричні скульптури Мистецтво та Скульптура роботи Антона Попеля, аттик ризаліту прикрашений скульптурами Юліяна Марковського. Будівництвом керували С. Холонєвський та В. Годовський. Художнім оформленням будівлі займався рідний брат Антона Попеля Тадеуш. Скульптури на фронтоні до наших днів не збереглися.
В палаці мистецтв експонувалося три виставки: «Давні пам'ятки», «Ретроперспектива польського мистецтва (1764-1886)» та «Сучасне мистецтво (1887-1894)»[1].
Спочатку в палаці свої виставки проводило Товариство друзів мистецтва, яке проводило виставки сучасного та старовинного мистецтва. Ось, як пишуть тогочасні газети. «Урочисте відкриття Весняного салону в Палаці мистецтва на Післявиставковій площі в Стрийському парку відбудеться в неділю, 17-го ц. м., о 12 год. ранку. Весняний салон буде справжнім мистецьким досягненням у житті Львова. У виставці, крім місцев. митців, візьмуть участь краківські, варшавські й познанські художники і скульптори. Виставковий комітет, керуючись гаслом єдності трьох частин Польщі у складі інших країн, доклав великих зусиль, аби зібрати у весняному салоні найбільш характерні витвори польської мистецької творчості» («Kurjer Lwowski»… — S. 3.)[2].
Від 1922 року й до початку другої світової війни в парку працювала виставка-ярмарок «Східні торги», а Товариство митців вимушено було за 1000 злотих арендувати приміщення лише влітку, коли Торги не працювали. Є відомості про те, що після зміни власника, змінився і надпис на будівлі, а саме замість «Artibus et litteris» («Мистецтву та науці») стало «Laborem nostrum patriae» («Наша праця Батьківщині»).
У 1950–1952 роках Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського. У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної гімнастики, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 167 с. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim / Lwów: Książnica Polska, 1919. — 525 s. (пол.)